СПУШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУШИТИ, спушу, спушиш, док., перех.
1. Робити ґрунт пухким за допомогою відповідних рільничих знарядь; розпушувати. Борони тихо волоклися за кіньми, шматуючи скиби, спушували землю (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 23); Спушив [Рубін] гострою залізячкою землю між рядками помідорів (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 20).
2. Легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пухким, пишним; збивати. Ліжко. Високе, в подушках — червоних, білих, голубих, квітчастих — трохи не до стелі. Орисині руки прибирають, спушують, складають — та спати нікому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Пан пішов.. подушки спушити (Коломийки, 1969, 94).