в означеннях
Тлумачення, значення слова «спустошення»:

СПУСТО́ШЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням спустошити, спустошувати. У Вірменії [в XI—XII ст.], незважаючи на жорстоке спустошення її сельджуками, культурне життя не завмерло (Історія СРСР, I, 1956, 71);
//  Наслідки, результати цієї дії. Ще видно в містах і селах сліди спустошень, залишених підлим ворогом (Історія української літератури, II, 1956, 374); Настала весна. Великі спустошення спричинили морози в садовому господарстві середньої Росії. Чималої шкоди завдали вони й Мічурінському саду (Олександр Довженко, I, 1958, 473).

2. Те саме, що спустошеність 2. Атмосферою духовного спустошення та політичної байдужості засоби масової комунікації — телебачення, радіо, преса та кінематограф — обволікають буржуазного обивателя (Народна творчість та етнографія, 1, 1974, 43); Моральне спустошення.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 615.

Коментарі (0)