в означеннях
Тлумачення, значення слова «спустошувач»:

СПУСТО́ШУВАЧ, а, чол. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього. Мабуть, пощербилися сокири спустошувачів, і залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 616.

Коментарі (0)