в означеннях
Тлумачення, значення слова «спинатися»:

СПИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., СП'ЯСТИСЯ і ЗІП'ЯСТИСЯ, ЗІПНУТИСЯ і ЗІП'ЯТИСЯ, зіпнуся, зіпнешся, док.

1. Тягнучись угору, намагатися що-небудь дістати, поставити, побачити і т. ін.; підніматися на пальцях ніг. Христя підвела голову, глянула на Марину, що спиналася на мисник діставати посуду (Панас Мирний, III, 1954, 227); Сину мій, дрібна моя пташино, Ти зіп'явся в шибку заглядати (Максим Рильський, Орл. сім'я, 1955, 85);
//  Піднімати передні ноги, лапи, осідаючи на задні, або ставати на передні з лежачого положення (про тварину). Коні спиналися дибки (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 724); Жук бряжчав ланцюгом, спинався на задні лапи і голосно гавкав (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 16); Цап крутонувсь, зіп'явся дибки І... тікать, задравши хвіст! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 160); Борсався [кінь] в кюветі,.. намагаючись зіп'ястися на передні ноги (Олесь Гончар, III, 1959, 88);
//  Вилазити, видиратися куди-небудь, докладаючи певних зусиль. — О-ох! Поздоров, боже, добрих людей.., — казала Пріська, спинаючись на піч (Панас Мирний, III, 1954, 52); — Татко їдуть! Дядько їдуть! — кричала дітвора, спиналася на пліт (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 117); Деревина лягла через ополонку. Конопельський, напружуючи всі сили, почав спинатися на неї (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 236); Зіп'ялася [дівчинка] на лаву, простягла руку під настільник і витягла з-під його окраєць паляниці (Любов Яновська, I, 1959, 142);
//  Обпиратися об що-небудь, спиратися на щось. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку, не дає задрімати (Панас Мирний, I, 1949, 172); — Мамо, а, мамо, чи ви спите? — гукав тихенько Оксана, спинаючись на лікоть (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 336); Одарка стояла, зіп'явшись на любиму хвіртку, що за городом (Іван Ле, Вибр., 1939, 111).
 На носки спинатися (зіп'ястися і т. ін.) див. носок; Спинатися (сп'ястися, зіп'ястися, зіпнутися і т. ін.) на ніжки (на ноженята і т. ін.): а) ставати на ноги, вставати, набирати стоячого положення (про дітей). Чіпляючись за одвірок, зіп'ялося [дитинча] на тоненькі рахітичні ніжки (Микола Олійник, Леся, 1960, 84); Галина спиналася на.. ноженята і радісним дитячим лементом зустрічала появу Павла (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 132); б) вчитися ходити, підростаючи.
Спинатися (зіп'ястися і т. ін.) на ноги див. нога; Спинатися на котурни див. котурни.

2. Підніматися вгору, на якесь підвищення. Він з трудом зачав спинатися по ковзьких облазах (Іван Франко, II, 1950, 29); Хлопці бродили в густім, маснім болоті.., спиналися на верхи земних насипів (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 25); Дівчина зіп'ялась на урвище і стала на весь ріст (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 55); Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло: той зварює шви,.. той фарбує, високо зіп'явшись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 341);  * Образно. Розкішні крислаті кущі.., вкривши підгір'я, спиналися на гору, звисали гірляндами над жовтим проваллям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 189);
//  Підноситися над чим-небудь; зводитися, височіти. По підгір'ях спинаються зодягнуті в риштовання нові цегляні вілли (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 35);
//  Задиратися. Куточки губів розповзалися в посмішку, кирпатенький ніс ще дужче зіп'явся вгору (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 57);
//  Чіпляючись за що-небудь, обвиваючись навколо чогось, підніматися все вище й вище (про рослини); п'ястися. По решітці спинався густий, біло й синьо цвітучий повій (Іван Франко, III, 1950, 363); Гарбузи в'ються поміж картоплею, спинаються на вишні (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 135); За гарбузами, що сп'ялись на тин,.. Посунув танк, аж ґрунт попід ногами Схитнувсь у матері (Василь Мисик, Верховіття, 1963, 79).

3. на що, перен., розм. Накопичувати, діставати необхідну кількість коштів, вишукувати засоби для чого-небудь; стягатися. Рід Скшетуських не міг похвалитися старовинним родоводом і тільки-но спинався на власний герб (Іван Ле, Наливайко, 1957, 252); — Більше не буду працювати в Шмалія — нема роботи. — Ой, — тихо зойкнула мати.. Так уже думалось на цю хату зіп'ястись (Михайло Стельмах, I, 1962, 135).

4. тільки недок., проти кого, діал. Перечити; чинити опір. — Еге! ти ще й спинаєшся проти мене! — заговорив Антосьо (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 153);
//  Упиратися. Гошка прибичовує його коло полудрабка.. Теля спинається, харчить, оре ніжками сніг у дворі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 517).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 505.

Коментарі (0)