в означеннях
Тлумачення, значення слова «сріблястий»:

СРІБЛЯ́СТИЙ, а, е.

1. Кольором і блиском схожий на срібло (у 1 знач.). В освіченому вікні стояло багато квітів.. Рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки та ще якісь дивні, сріблясті й золотисті квіти, хто їх зна, як і звуться (Леся Українка, III, 1952, 490); Густі лози.. повиті сріблястим туманом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 183); Сріблястий світ [місяця] одразу погас, а далі й зовсім у хаті поночі стало (Борис Грінченко, I, 1963, 416); Хлюпочуться сріблясті озера (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 99); Сріблястий «Ільюшин» відірвався від бетонної доріжки київського аеродрому й узяв курс на північ (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 54);
//  Блискучий від місячного сяйва. Під місячним сяйвом вулиця простяглася сріблястим !рушником (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 112); Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до самого берега (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 24);
//  Сірувато-білий, з блискучим відливом (про хутро, шерсть тварини). Після того як посиділа [білочка] в мене на плечах — днів два довелося вичісувати з одягу її сріблясті шерстинки (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 16);
//  Сивий, із сивиною. Ллється посмішка весела По сріблястій бороді (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 36).
Срібляста сталь див. сталь 1; Сріблясті хмари — тонкі прозорі хмари, що кольором схожі на срібло і спостерігаються на висоті між 75 та 90 км. Сріблясті хмари на диво постійної вдачі. Вони віддають перевагу не тільки літньому сезону, а й вузькій географічній смузі — між 45 і 65 градусом широти в північній і південній півкулях (Наука і життя, 6, 1969, 49).

2. Затканий, гаптований посрібленими нитками. Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: у сріблястій, прозорій, пишно вигаптуваній шовками одежі (Леся Українка, III, 1952, 177); Вона була убрана в сріблясте легеньке убрання, а на голові блищав вінець з дорогих камінців (Нечуй-Левицький, III, 1956, 295).

3. Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних назв, термінів. Верба біла, або срібляста, .. — дерево першої величини. Відзначається дуже швидким ростом (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 76); Колись тут.. стояв поміщицький палац, оточений сріблястими тополями (Олесь Гончар, II, 1959, 402); Сріблястий мартин — порівняно великий птах (По заповідних місцях України, 1960, 9); В ставках вирощуємо коропа дзеркального та лускатого, а також сріблястого карася (Колгоспник України, 5, 1959, 19); Сріблястий кролик.

4. перен. Мелодійно-дзвінкий, чистий (про звук, голос, сміх і т. ін.). Сміялась Соломія, і одляски її сріблястого реготу аж луною йшли попід вербами (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 305); Йому не терпілося побачитися з нею, почути її сріблястий голос (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 292).

5. перен. Який дає радість, створює відчуття чогось приємного, світлого. Геть всі темнії думи сумні! Не змагаюся вже, не борюся, Потопаю в сріблястому сні (Леся Українка, I, 1951, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 620.

Коментарі (0)