в означеннях
Тлумачення, значення слова «стабілізатор»:

СТАБІЛІЗА́ТОР, а, чол.

1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Олесь Донченко, III, 1956, 427); Різні гігроскопічні.. прилади — компаси, стабілізатори і т. ін. — встановлюються на сучасних кораблях і літаках (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 73); Стабілізатор автомобіля.

2. Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь. Пристрій, що цілком автоматично, без участі людини, підтримує сталість випрямленої напруги під час змін сіткової напруги у певних межах, називається стабілізатором (Основи радіотехніки, 1957, 50).

3. Речовина, яка затримує зміну властивостей іншої речовини. Радянські вчені винайшли хімічні сполуки — стабілізатори, які допомагають поліетиленові тривалий час зберігати пластичність і міцність при температурі до 500 градусів і навіть у кисневому середовищі (Наука і життя, 11, 1963, 23); Стабілізатор пластмас.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 623.

Коментарі (0)