в означеннях
Тлумачення, значення слова «стація»:

СТА́ЦІЯ, ї, жін.

1. іст. У Литві, Білорусії та на Смоленщині, Правобережній і Лівобережній Україні у XIV—XVI ст. — щорічний натуральний податок з селян, який стягався на утримання великокнязівського двору й урядовців.

2. іст. У Польщі та на загарбаних нею українських землях у другій половині XVI—XVII ст. — натуральний податок з селян, який витрачався на утримання польського війська. Селяни, що сиділи на державній землі, вносили в державну казну подимне (від диму, тобто від житла).., сплачували десятину на користь церкви і податок (стацію) на утримання польського війська (Історія УРСР, I, 1953, 158).

3. заст. Те саме, що постій. На шляхетських будинках — вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації як під час сойму та з'їздів громадських, так і на випадок війни (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); — Обіцяйте їм не лише дружбу господаря, а й всіляку допомогу, стацію та гостинність у наших землях (Іван Ле, Наливайко, 1957, 192).

4. спец. Місце поселення певного виду тварин. Стації соболів;
//  розм. Те саме, що стоянка 4. Брати знають, що батько Віталія Стратоновича все життя розкопував чи то прадавні могили, чи то якісь старі, землею шмулені стації і селища (Михайло Стельмах, I, 1962, 80).

5. діал. Станція. Другого дня раненько обоє з бабою пішли пішки до найближчої стації залізниці, щоби відси дістатися до Львова (Іван Франко, IV, 1950, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 672.

Коментарі (0)