СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е.
1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового). Коли скінчились канікули, Петро Запорожець залишив трупу Садовського; а вона в цей час ставала стаціонарною і найняла приміщення для постійних спектаклів (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 24); Силами колгоспу збудовані в селі прекрасний клуб і стаціонарне кіно в ньому (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 165); Київські стаціонарні театри у ті [післяреволюційні] роки було реорганізовано і удержавлено (Мистецтво, 1, 1959, 39); В кожній тракторній бригаді має бути стаціонарний пункт технічного обслуговування з майданчиками для зберігання тракторів, комбайнів і сільськогосподарських машин та регулювання їх робочих органів (Комуніст України, 9, 1965, 37).
2. Пов'язаний з постійним або довготривалим перебуванням на одному місці. Згуртування активу для стаціонарного збирання фольклору треба доповнити роботою експедицій (Народна творчість та етнографія, 1, 1957, 139); Ми зможемо використати його [трактор ХТЗ] на роздільному збиранні зернових, а також на стаціонарних роботах (Колгоспник України, 4, 1958, 9).
3. Пов'язаний з довготривалим лікуванням і
перебуванням у лікарні; не амбулаторний. При гострому
гастриті необхідна негайна медична допомога на дому
або в стаціонарних умовах, залежно від стану хворого
(Наука і життя, 8, 1959, 27); Стаціонарне лікування;
// Який
обслуговує хворих, що перебувають у лікарні.
Стаціонарний лікар; Стаціонарне відділення лікарні.
4. спец. Закріплений на нерухомій основі, фундаменті; не переносний, не пересувний. Гірничі машини можна поділити на стаціонарні, до яких належать підйомні, водовідливні й компресорні установки, і пересувні вибійні та прохідницькі машини (Вісник АН УРСР, 2, 1973, 54); Пилососні апарати діляться на переносні, перевізні і стаціонарні (Підручник дезинфекції, 1953, 109).
5. книжн. Незмінний, постійний. Тільки в одному
випадку, коли кількість новонароджених дорівнює
кількості смертних випадків за один і той самий час
спостереження, населення залишається стаціонарним
(Михайло Птуха, Вибрані праці, 1971, 162); Стаціонарне
електричне поле.
♦ Стаціонарний вуз — вищий учбовий заклад з очним
навчанням. Заочні відділи працюватимуть при
всіх стаціонарних вузах республіки (Радянська Україна, 28.VIII
1959, 1); Стаціонарний навчальний заклад — навчальний
заклад з очним навчанням. Першим стаціонарним
і на той час універсальним сільськогосподарським
навчальним закладом в Росії була Московська школа
землеробства, яку відкрито в 1822 році з ініціативи
Московського товариства сільського господарства (Колгоспник України, 10, 1957, 13).