СТА́ДНИ́К, а, чол.
1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Євген Гребінка, I, 1957, 57).
2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.
СТА́ДНИ́К, а, чол.
1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Євген Гребінка, I, 1957, 57).
2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 636.