в означеннях
Тлумачення, значення слова «стадо»:

СТА́ДО, а, сер.

1. Група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об'єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо). Без пастуха вівці не стадо (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 266); Зимою вони [хозари] жили в містах, а навесні виходили з своїми стадами в степ на пасовище (Історія СРСР, I, 1956, 28); Одинадцять Козиних стад пасеться під доглядом служок сумлінних (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 241); Зеленіли верби понад невеличкою болотяною річкою здовж села, в котрій уже плюскоталися стада панських качок (Іван Франко, II, 1950, 362); Тася.. шмигала поміж телятами або вривалась серед несказанного ґвалту в гусяче стадо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320);  * Образно. На небі чорна тьма.. По небі стада хмар (Іван Франко, XIII, 1954, 98);  * У порівняннях. Ідуть, ідуть хлопці, самий цвіт, молоді парубки. Ідуть, мов стадо, неначе не знають, куди, на що (Леся Українка, III, 1952, 558); Гонили людей, як стадо овець.. Ішли без думки, без волі, мов справді череда (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 201); Летіла вверх якась вогнем перейнята шмата, — стадом переляканим шурхалася убік товпа, шелестячи постолами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 257);
//  Взагалі велика група яких-небудь тварин, птахів, риб і т. ін., які тримаються разом. У однім величезнім лісі жило стадо Слонів (Іван Франко, IV, 1950, 100); Почувся згори шум, одмінний од шуму плавнів, і вони доміркувались, що то пролетіло над ними стадо якихсь птахів, може, диких гусей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); Голуби спускаються цілим стадом на тік (Василь Стефаник, I, 1949, 48); Олень єдиний врятувався з стада, яке винищила вовча зграя (Микола Трублаїні, Крила.., 1947, 70); Білуха пересувається групами, і стада її налічують до 1000 голів (Наука і життя, 2, 1958, 18); — У січні в морг.. склалась дуже несприятлива промислова обстановка. Перешкоджали часті снігові антарктичні бурі, урагани,.. помітно порідшали китові стада (Вечірній Київ, 18.II 1958, 1);
//  стадами, у знач. присл. У великій кількості. Жовті кози стадами бродять по вулицях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270).

2. тільки одн. Загальне поголів'я сільськогосподарських тварин того самого виду. При Чернігівській дослідній станції створено експериментальне стадо (Свинарство, 1956, 54); Відтворення стада за рахунок власного приплоду — головне джерело поповнення колгоспних ферм поголів'ям (Колгоспне село, 1.II 1955, 2); Колгоспи і радгоспи.. рік у рік збільшують поголів'я корів і працюють над поліпшенням молочного стада (Колгоспник України, 9, 1961, 26).

3. Перехідна форма суспільної організації, типова для раннього періоду первіснообщинного ладу. Первісне людське стадо раннього палеоліту за своєю організацією було ще близьке до стада людиноподібних мавп, але вже істотно відрізнялось від нього (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 16); Групи сходились і розходились, як сходяться й розходяться стада тварин. Тому такі відокремлені групи стародавніх людей називались первісними стадами (Історія СРСР, I, 1957, 3).

4. перен., зневажл. Велика неорганізована несвідома група людей. Сказав він [князь] в дусі своїм: «Отеє власть моя безпечна! У поїв я все те стадо, Що вже й не протверезиться» (Іван Франко, XIII, 1954, 14).
Вівці в стаді — про покірних несвідомих людей. [1-й молодий християнин:] Благаємо тебе: дай нам листа до нашої громади, хай простить нас, ми будемо слухняні вівці в стаді.. Святий, велебний отче, порятуй! (Леся Українка, II, 1951, 489); Стадо баранів — про людей, які сліпо, без роздумів ідуть за ким-небудь. — Я хотів запитати, тобто хотів би знати, хто дав право нещасному доповідачеві.. називати його [народ] стадом баранів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 475).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 636.

Коментарі (0)