в означеннях
Тлумачення, значення слова «сталий»:

СТА́ЛИЙ, а, е.

1. Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. Наука встановила, що земна кора дуже неоднорідна. На одних ділянках вона дуже стала і зазнавала протягом великих геологічних проміжків часу тільки незначних піднять і знижень (Наука і життя, 7, 1955, 33); Поняття нестисливості рідини полягає в тому, що густина її стала (Курс математичного аналізу, II, 1956, 203); Кристали — це нормальна стала форма речовини в твердому стані (Наука і життя, 10, 1956, 12); Мчить Віталиків мотоцикл по своїй степовій орбіті. Все незмінне, лінії обрію сталі, один він.. рухається серед цих устояних просторів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 227);
//  Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Меліорація дає змогу, по-перше, підвищити родючість землі, по-друге, одержувати сталі, гарантовані врожаї (Комуніст України, 12, 1968, 6); Стала ціна;
//  Урівноважений (про вдачу). Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибокою душевною організацією (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286).
Стала величина, мат. — те саме, що Постійна величина (див. постійний). Ті величини, що зберігають незмінним своє значення, називаються сталими (Кисельов, Алгебра, II, 1957, 30); Стала рівновага, фіз. — стійка рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою протилежно спрямованих сил; Сталий наголос, лінгв. — те саме, що Постійний наголос (див. постійний). Сталий наголос.. у словах на -иння: бобовиння, жабуриння (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 492).

2. у знач. ім. стала, лої, жін., спец. Постійна, незмінна величина у низці тих, які змінюються. Чим більша діелектрична стала діелектрика, тим більша ємність конденсатора (Курс фізики, III, 1956, 42); Швидкість, з якою розпадаються радіоактивні елементи, дуже різна. Вона характеризується так званою радіоактивною сталою, що показує, яка частина загального числа атомів радіоактивного елемента розпадається за 1 сек (Загальна хімія, 1955, 158).

3. Який не припиняється, не переривається, триває весь час; безперервний. Усі райони країни матимуть хороший і сталий зв'язок і будуть охоплені сіткою взаємозв'язаних телевізійних станцій (Програма КПРС, 1961, 63); Економіка зрілого соціалізму розвивається у відповідності з рішеннями XXIV з'їзду партії і забезпечує динамічне, стале зростання суспільного виробництва, підвищення його ефективності (Комуніст України, 6, 1975, 31);
//  Який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). Пам'яті сталій покірна, з чутливою матір'ю схожа; Подруга муз, на землі Римою зветься вона (Микола Зеров, Вибр., 1966, 397); Лікарі не були впевнені в сталому поліпшенні стану хворого (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 307); Прощай, натхнення стале Малого труду (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 222).

4. Розрахований на довгий час, признач. для тривалого функціонування; не тимчасовий. У театрах режисери звичайно працюють із сталим складом акторів, повторюючи постановки п'єс протягом цілого ряду років (Олександр Довженко, III, 1960, 158); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю, а що вона сформувалася наспіх з решток різних, десь розгромлених частин (Олесь Гончар, III, 1959, 449);
//  Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний. Чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 182); Усе на світі не постійне — Ані буття, ні почуття, Лиш поривання.. Є сталим символом життя (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 56);
//  у знач. ім. стале, лого, сер. Те, що відзначається постійністю. Багатство живописання людської особи не перетворюється [у творах Л. Толстого] в самоціль; у мінливому письменник вміло показує стале, типове (Радянське літературознавство, 1. 1961, 46).
Сталий епітет, літ. — те саме, що Постійний епітет (див. постійний); Сталі кадри — постійний склад працівників певної організації, установи, певного підприємства і т. ін.

5. Який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу, посаду, заняття і т. ін.). Маниного сталого адресу [сталої адреси] поки ще нема (Леся Українка, V, 1956, 20); Петро Петрович тільки що скінчив університет і ще не мав.. сталої роботи (Володимир Самійленко, II, 1958, 230); Сталих посад у нас в комісії дуже мало і сподіватись на якусь вільну — дуже трудно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 121); Набув [Захар] сталої спеціальності (Іван Ле, Право.., 1957, 231).

6. перен. Твердий, непохитний. Най реве навколо буря, усе грізно крушить, Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить, — Сталий, певний, як мур-камінь, край наш не загине..! (Павло Грабовський, I, 1959, 270); Нова влада завжди намагається запозичити у старої все перевірене, стале, несхитне (Павло Загребельний, Диво, 1968, 95);
//  Який надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь. Маєш усе це признати, як хочеш на сталій основі Світ утвердити і вічну тривалість йому забезпечить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 184); Невпинне зростання промислового і сільськогосподарського виробництва становить міцну і сталу базу неухильного піднесення добробуту і культурного рівня трудящих республіки (Комуніст України, 12, 1965, 16);
//  Остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття і т. ін.). Вона [газета] взагалі нецікава, без сталого напрямку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 293); Я знаю поліцію, уже встиг при різних нагодах чи негодах виробити собі стале і цілком певне поняття (Гнат Хоткевич, II, 1966, 359); Треба було обміркувати справу як слід, щоб уже мати на зборах одну якусь і сталу думку і один певний план (Андрій Головко, II, 1957, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 640.

Коментарі (0)