в означеннях
Тлумачення, значення слова «сталити»:

СТАЛИТИ, лю, лиш, недок., перех.

1. Наварювати сталлю і гострити що-небудь. Не буду сокири сталити (Номис, 1864, №5144);
//  Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому-небудь металевому. Тихо вимовив [батько]: «Зроблю. В замок попав важкий снаряд, Але як-небудь засталю». І він сталив (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 69).
Сталити зуби на кого — що — те саме, що Гострити зуби (див. зуб).

2. Те саме, що гартувати.  * Образно. І хочеться лише добро творить, Йти в бій, не опускаючи забрала, І слово-меч на ворога сталить (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 34); Богатир сказав народу: — То ж я з ваших рук не воду, а народну мудрість пив, не в огні — в народній силі всепоборний меч сталив (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 37); І юність одпливла, як пліт, І вже прийшов натомість Суворий досвід сивих літ, Сталить мою свідомість (Леонід Первомайський, II, 1958, 245).
[Громадою] обух сталить — готуватися до збройного повстання (слова Т. Г. Шевченка з поезії «Я не нездужаю, нівроку»). А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить (Тарас Шевченко, II, 1963, 320); Царські упадуть чертоги, І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий Громадою обух сталить! (Максим Рильський, I, 1956, 359).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 640.

Коментарі (0)