в означеннях
Тлумачення, значення слова «становлення»:

СТАНО́ВЛЕННЯ, я, сер. Філософська категорія, що відображає процес діалектичного переходу від одного ступеня розвитку до іншого як момент взаємоперетворення протилежних і разом з тим взаємопов'язаних моментів розвитку — виникнення й зникнення;
//  Процес виникнення, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм; формування когось, чогось у процесі розвитку. Одним з важливих джерел становлення і розвитку критичного реалізму в українській літературі була усна народна творчість (Історія української літератури, I, 1954, 367); З перших років становлення Радянської влади наука зробилася справою загальнодержавною, вона користується постійною увагою партії і народу (Наука і життя, 11, 1967, 2); У процесі навчання і виховання учні зустрічаються з народними піснями протягом усього періоду перебування в школі. Народна пісня благотворно впливає на формування і становлення їх світогляду, розвиток естетичних смаків (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 87); В роки реконструкції народного господарства українські письменники написали твори, в яких відображено пафос соціалістичного будівництва, показано становлення нової, радянської людини (Історія УРСР, II, 1957, 503).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 649.

Коментарі (0)