в означеннях
Тлумачення, значення слова «становий»:

СТА́НОВИЙ, а, е, лінгв. Стос. до стану (див. стан 3 5). Станові відношення в дієслові.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 646.

Коментарі (0)

СТА́НОВИ́Й, станова, станове.

1. Стос. до стану (див. стан 3 6);
//  Зумовлений приналежністю до якого-небудь стану. Українська шляхта і козацька старшина сподівались забезпечити собі станові економічні і політичні привілеї, зберегти у своїх руках адміністративні і судові органи влади (Історія УРСР, I, 1953, 256); Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10).

2. Заснований на поділі суспільства на стани; власт. суспільству, поділеному на стани. Герої творів Квітки-Основ'яненка — це здебільшого селяни, сільські дівчата й парубки, що зазнають горя від панів-кріпосників, майнової і станової нерівності (Радянське літературознавство, 3, 1971, 27);
//  Власт. привілейованим станам, який ґрунтується на зневажливому ставленні до інших станів. Мало кого поважала [Зоня] з сільських священиків. Вважала їх за тюхтіїв, позбавлених добрих манер, але почуття станової солідарності не покидало її ніколи (Ірина Вільде, III, 1968, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 646.

Коментарі (0)

СТАНОВИ́Й 1, а, е, заст.

1. Стос. до стану (див. стан 2 3); пов'язаний з управлінням станом. Станове управління.
 Становий пристав див. пристав.

2. у знач. ім. становий, вого, чол. Те саме, що Становий пристав (див. пристав). З'їхались на заїзний двір два станові, і обидва були в одставці. Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані (Україна сміється, I, 1960, 15); Через день у Медвин примчали справник, земський начальник, становий і кінні стражники (Михайло Стельмах, I, 1962, 632);  * У порівняннях. Михалчевському хотілось поговорити з Василиною, розпитати в неї за все, заглянути в її душу, та Марія стриміла перед ним, як той становий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 646.

Коментарі (0)

СТАНОВИ́Й 2, а, е. Головний, основний.
 Станова жила, заст. — те саме, що Спинний мозок (див. спинний). — Так, кажеш, на поправку пішов? Головне, щоб станова жила сили набиралася, а вже від неї усе тіло почне здоров'ям наливатися (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 427).
Становий якір, мор. — головний великий якір, який опускають з судна під час тривалої стоянки. В один з найміцніших поривів луснув канат від важкого станового якоря.., і шхуна ще безпорадніше заборсалася на одному меншому якорі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393); За морськими правилами, відсутність.. станового якоря не дає судну права виходити в море (Вечірній Київ, 28.II 1968, 4).
Становий хребет: а) (заст.) те саме, що хребет 1; б) (чого) щось життєво важливе, найголовніше в чому-небудь. Виховання любові й поваги до праці на благо суспільства, трудове загартування людей — серцевина, становий хребет ідеологічної роботи (Комуніст України, 1, 1964, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 646.

Коментарі (0)