Словник української мови

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 650.

Коментарі (0)

СТАНУТИ 2, ну, неш, док., розм. Те саме, що стати 1—15. Хіба я не своїми очима бачив, як піп звелів Яцькові Рибальченкові станути навколішки..? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 159); Гнав Яким з вітром, аж задихався. Станув, розглянувся (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 10); Не вспіли коні увійти [пройти] з десять кроків, як станули, відсапуючи тяжко (Осип Маковей, Вибр., 1954, 164); Княжі покої, ворота, паркан, навіть по землі від того місця, де має станути коляска, і до дверей було посипано квітами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); Сльози станули йому в очах. Невже він ніколи більше не побачить цих людей..? (Мирослав Ірчан, II, 1958, 305); Бесіда станула, бо війт надійшов (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 61); В табір свій із чат вернувся князь І владно станув перед вояками (Микола Бажан, Роки, 1957, 230); Станула [Марійка], не хотячи, на залізні граблі і пробила собі ногу (Ольга Кобилянська, II, 1956, 150); Сірі хмари станули над заходом та й закаменіли (Василь Стефаник, II, 1953, 41); Коли станули [князь із слугами] в заїзнім домі на ніч, покликав [князь] Івана до свого покою (Іван Франко, III, 1950, 149); — Коня не поверне свого назад, Хто станув за волю, за владу Раді (Євген Плужник, Вибр., 1966, 243); Ґаздівство поширювалося. Станула нова колешня, став оборіг (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 195); Пообідавши в.. коршмі [корчмі], Вольф і Герман пустилися пішки через верх, щоб на вечір станути в Лютовиськах (Іван Франко, VIII, 1952, 360); Що то за речі, що, інколи станувши нам перед очі, Нас у недузі лякають і сон.. непокоять (Микола Зеров, Вибр., 1966, 127);  * Образно. Ти був лихого часу сином І вище станути не зміг (Павло Грабовський, I, 1959, 134); Серед студеного світа станула бліда журба (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 42).
 На тому (на тім) [і] станути — те саме, що На тому (тім) [і] стати (див. той). Мусять вони [першооснови] існувати в числі безконечнім, — інакше Станути треба на тім, що матерія світу — конечна (Микола Зеров, Вибр., 1966, 174); Станути на поріг (на порозі) — те саме, що Стати на поріг (на порозі) (див. ставати). Ледве Степан станув на порозі, вона зараз пізнала, що є ждана новина (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 33).
♦ Станути на бік кого, чий — те саме, що Стати (перейти і т. ін.) на бік (див. бік). В 1863 р. вони [деякі польські пани] станули на бік Росії і полягли під її прапором (Леся Українка, VIII, 1965, 244).