в означеннях
Тлумачення, значення слова «старатель»:

СТАРА́ТЕЛЬ, я, чол.

1. Той, хто добуває золото (перев. кустарним способом). Старатель знайшов самородок золота вагою 2 кг;  * Образно. Є на світі багато людей Суворої й романтичної професії, які працюють до самозабуття, до млосної втоми, відмовляючись од земних благ і солодких спокус. Цих людей називають старателями (Літературна Україна, 30.VII 1965, 1).

2. заст. Дбайливець, піклувальник. — Що ж з нашим Тихоном? Може, люди у щасті його зовсім і забули? Ну, ну, не знаю, щоб такого старателя забули! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 652.

Коментарі (0)