в означеннях
Тлумачення, значення слова «старчиха»:

СТАРЧИ́ХА, и, жін. Жінка, що старцює; жебрачка. Коло самісінького порога довгими рядками посідали на обід старці та старчихи сливе з усіх ближніх сіл (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8);  * У порівняннях. Прийшла [Ганна] змучена, боса, в подертому одязі, як старчиха (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 420);
//  Дуже бідна, убога жінка. [Микита:] Я не віддав би [дочку] за Колодку. Чим він надзвичайний чоловік? [Митродора:] Наша дочка не буде за ним старчихою (Володимир Самійленко, II, 1958, 165); — Хто мені скаже, чи не залишиться старчихою моя жінка і донька, якщо я спродамся і поїду за океан?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 197).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 665.

Коментарі (0)