в означеннях
Тлумачення, значення слова «старенький»:

СТАРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до старий. 1—3. Та най собі заспіваю, поки молоденька, Тоді буду ґаздувати, як буду старенька (Коломийки, 1969, 95); — Ой умер старий батько І старенькая мати, Та нема кому щирої Тії радоньки дати (Тарас Шевченко, II, 1963, 176); На ліжку тім лежав старенький дід, мов голуб сивий (Іван Франко, XIII, 1954, 55); Коридором санаторію проходить лікарка з старенькою вже медсестрою (Андрій Головко, I, 1957, 478); Вечірній вітер турбував стареньку нашу грушу (Леся Українка, I, 1951, 458); Старенький гусак, як увічливий кавалер, обережно веде під крило стареньку гуску (Остап Вишня, I, 1956, 347); Хто вітриться кудись шукать якогось раю, — Тому я приказку стареньку нагадаю: Там хороше, де нас нема (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 77); Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний, I, 1949, 129); На стареньких санях лежала вже ялинка. Василько почав лагодитись у дорогу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 80); На ньому була старенька солдатська шинель і студентський злинялий кашкет (Олександр Довженко, I, 1958, 456);
//  у знач. ім. старенький, кого, чол.; старенька, кої, жін., пестл. Людина, що прожила багато років. Так старенький із старою День у день сварився, А козак із їх дочкою Тайкома любився (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 411); Побідкалась старенька, стала жалувати дітей (Степан Васильченко, I, 1959, 125); Не плач, не плач, моя старенька, твій син повернеться назад! (Володимир Сосюра, II, 1958, 443).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 653.

Коментарі (0)