в означеннях
Тлумачення, значення слова «старіння»:

СТА́РІ́ННЯ, я, сер.

1. Дія і стан за знач. старіти. Старіння — це наслідок безперервних біологічних зрушень, що відбуваються протягом життя в кожному організмі (Наука і життя, 6, 1963, 46); Підрізка гички рослини картоплі на деякий час затримує її розвиток, уповільнює її старіння і, таким чином, ніби омолоджує рослину в цілому (Український ботанічний журнал, XVII, 6, 1960, 32).

2. спец. Зміна форм і властивостей речовини під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Дюралюміній має властивість підвищувати міцність після старіння (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 45); Найбільш цінною особливістю процесу старіння є те, що цей процес супроводиться зміцненням сплаву (Рентгенографія металів, 1959, 342); Старіння вин за допомогою ультразвуку проходить протягом восьми годин, що рівноцінно природному старінню протягом трьох років (Хлібороб України, 9, 1964, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 657.

Коментарі (0)