СТАРО́СТВО, а, сер., заст.
1. У феодальній Польщі, Литовському князівстві — назва королівського або великокнязівського маєтку, який передавався у довічне користування феодалові-старості. Вони вважали на короля Владислава тільки як на короля, потрібного для їх задля того, щоб він роздавав їм староства та затверджував за ними вольні землі своїми грамотами (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 95); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7); З 1342 року південно-західні землі Русі підпали під владу Литовського князівства, а Канівщина увійшла до складу Черкаського староства (Наука і життя, 1, 1965, 33).
2. Посада старости (у 1—3 знач.). — Час мені вступити в королівський двір, забрати од короля якусь значну посаду, сісти на якомусь старостві або стати воєводою, втиснутись між магнатів (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 30); Скоропадчики цілий день тримали на сході людей, але від староства відмовились і багаті, і бідні — мало було честі вибивати чужинцям зерно, худобу й гроші (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 121); Янек напівдрімав, напівмріяв про своє майбутнє. Ось їдуть вони до Варшави з вельможним паном Бжеським, де Бжеський має дістати чи то староство, чи то якусь значну посаду (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3).
3. Збірн. до староста 1—3. Староство затривожилось і казало ловити їх [таємничих людей] (Іван Франко, V, 1951, 414); Ще три дні йшла шалена підготовка староства до першого службового виходу. Всі були розцяцьковані до параду, і Тадик вперше зібрав свій уряд до управи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 419).
4. У Західній Україні (до 1939 року) — повітовий
уряд. У старостві на посаді референта від справ
політичних працював колишній товариш Ілаковича ще з
гімназії (Ірина Вільде, III, 1968, 31); Отець Мелетій добився
в старостві дозволу на відкриття в селі читальні
товариства «Просвіта» (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 444); Нам
треба було залагодити ще деякі справи з документами
у старостві — і можна було виїздити до Варшави
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 96);
// Приміщення, де перебуває
такий уряд. Головна дорога веде попри магістрат,
староство, жандармерію (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 310);
Коло староства на нього чекав добрий Геник. Він
страшенно схвилювався, побачивши Івана (Петро Колесник, Терен..,
1959, 379).