СТА́РШИЙ, а, е.
1. Який прожив більше років, ніж
інші; більший за віком серед кого-небудь; протилежне
молодший. Чоловік її давно помер; старшого сина
в Туреччині вбито (Марко Вовчок, I, 1955, 80); Його пам'ять
послабла вже: він тямив і знав по імені тілько старших
своїх парафіян (Іван Франко, VII, 1951, 45); Рахім любив сестру
особливою, ніжною і глибокою любов'ю, якою люблять
сироти старших сестер (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113);
Українська радянська громадськість пишається тим,
що імена багатьох наших поетів старшого й молодшого
поколінь широко відомі за межами Радянської України
(Максим Рильський, IX, 1962, 20);
// від (од) кого, за кого. Який
має більше за кого-небудь років, більший за віком.
[Мохаммед:] Невідомо, хто з нас до кого прийде на
могилу, одно відомо — я від тебе старший і на багато
літ (Леся Українка, II, 1951, 337); Тітка Фрося, батькова
сестра, була не старша од Люди, тільки вдівство та
троє дітей зістарили її передчасно (Леонід Первомайський, Дикий мед,
1963, 449);
// З ознаками, рисами, характерними для
людини, що має більше років у порівнянні з ким-небудь.
Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми
бакенбардами, одразу стало старшим (Олесь Гончар, III, 1959,
241); Боляче було жінці, що є в її дитини нерозтоплений
упертий сум; він якось одразу ж після смерті Тимофія
зробив хлопця похмурим і старшим (Михайло Стельмах, II, 1962,
332);
// у знач. ім. старші, ших, мн. (одн. старший, шого,
чол.; старша, шої, жін.). Ті, що прожили більше років за
інших. — Отож і побратавсь я з ним у братстві, так
уже, щоб у нас не було се моє, а се твоє, а все укупі:
щоб помагать один одному у всякій пригоді, щоб
менший старшому був вірним слугою, а старший меншому
рідним батьком (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 92); — Було
нас у сім'ї четверо, старші ходили по наймах, а я при
батьках перебував (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 29);
// у сполуч.
з прізвищем. Уживається на позначення батьків на відміну
від дітей, а також на позначення родичів, які мають
більше років у порівнянні з іншими. — А що, коли
й зовсім не наймемось? — стривожено вигукувала старша
Лісовська. — Гляньте, скільки тих рук шукають сьогодні
роботи! (Олесь Гончар, I, 1959, 39);
// Який існував,
був поширений раніше, ніж інший. Старший список
літопису.
2. у знач. ім. старші, ших, мн. Дорослі люди на відміну від дітей, молоді. Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Заспокоєна Юзя вернулась додому, але не до Зоні, а до салону, де були старші (Леся Українка, III, 1952, 659); Вона прокинулась, либонь, раніше і чула розмову старших (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9).
3. Який стоїть вище за званням, посадою, чином,
службовим становищем у порівнянні з ким-небудь.
— Ти мені вчора казав, що капрал сварить більше
вояків від капітана. Де ж це може бути? Адже капітан
старший від капрала (Лесь Мартович, Тв., 1954, 420); Остання ж
відповідь командира свідчила, що він із старшим
інженером таки розмовлятиме (Микола Трублаїні, II, 1955, 442);
Оксана Пилипівна.. вже років двадцять жила вдовою
і працювала старшою сестрою в одній з міських лікарень
(Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 11); Купкою стояли озброєні
охоронники, а серед них виділявся немолодий, з іклистими
[схожими на ікла] вусами старший стражник (Михайло Стельмах,
I, 1962, 573); В глибині яру, в безпечному місці сидів
старший офіцер і поволі покурював сигарету (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 536);
// Вищий за владою, значенням, важливістю.
Та нічого не зміг, бо так велось у ту старосвітщину,
що рада була старша од гетьмана. Мусив Тетеря
прислати Шрамові універсал на полковництво (Пантелеймон Куліш,
Вибр., 1969, 54);
// Уживається у складі офіційних
назв посад і звань. Кардаша запитували, чи не
згодиться він зайняти посаду старшого наукового працівника
відділу полезахисного лісонасадження (Семен Журахович, Звич.
турботи, 1960, 17).
Старший лейтенант див. лейтенант.
4. у знач. ім. старший, шого, чол.; старша, шої, жін.
Особа, що очолює яку-небудь групу людей, колектив
або верховодить ким-небудь. [Запорожець:] У нас
один старший — батько Максим (Тарас Шевченко, I, 1963, 98);
В єгипетськім краю була раз шайка розбійників, а
старшим над нею був грізний і сильний отаман Флавіан
(Іван Франко, IV, 1950, 152); Семен знав тільки третього, це
був старший ватаги, яка перестріла його на дорозі
(Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 293); — Добрий день,
товариші, — привітався Ляшенко, заходячи до першої
кімнати, де працювало п'ятеро інженерів, серед них
Зоя Василенко — старша групи (Вадим Собко, Справа.., 1959,
168); — Давай призначимо когось із хутірських дядьків
старшим по переселенню, хай він і розпоряджається
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 179).
♦ Старший (старша), куди пошлють, жарт. — той,
хто виконує які-небудь дрібні доручення. Завдання
[агітфургона].. — передусім культурно обслуговувати
віддалені кошари, ферми та відділки, проте
господареві його доводиться виконувати ще й безліч
інших доручень, бути якраз отим «старшим, куди
пошлють» (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 117).
5. Близький до завершення навчання, випуску і т. ін. (про клас, курс учбового закладу, школярів, студентів і т. ін.). Вчитель знову випустив школярів зо школи. Менші побігли, а старші, що здають екзамен на «свідоцтво», знов до книжок (Борис Грінченко, I, 1963, 243); Мріяла [Любов Прохорівна] про нього [особисте щастя] ще з старших класів ташкентської гімназії (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 22); — Брат захоплено брехатиме про якісь неправдоподібні випадки молодецтва і штукарства гімназистів старших класів (Юрій Смолич, II, 1958, 45).