в означеннях
Тлумачення, значення слова «стариня»:

СТАРИ́НЯ, і, жін., збірн., заст. Старі люди, старики. Пробігли попри мене насамперед парубки, далі дівчата, потім чоловіки, а ззаду стариня ногами набиває (Іван Франко, III, 1950, 204); Танець докотився до кутків, де кружляла дітвора, і до призьби коло пекарні, де сиділа стариня (Леся Українка, III, 1952, 671);
//  Батько і мати; батьки. Сходились коло церкви або десь у лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313); Селами рискають посіпаки, б'ють стариню за втікача-сина, знущаються (Гнат Хоткевич, II, 1966, 88); — Я думаю, що стариня буде сьогодні там ночувати.. Коли досі не вернули, то, певно, вже не вернуть (Ольга Кобилянська, II, 1956, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 657.

Коментарі (0)