в означеннях
Тлумачення, значення слова «стать»:

СТАТЬ, і, жін.

1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок), що різняться за цими ознаками. Одна з 23 пар хромосом людини відповідає за ознаки статі (Наука і життя, 3, 1967, 37); Сниться їй, що вона з дітьми летить над Дніпром, плавно і легко, як птиця.. Це радісне почуття сну-польоту знайоме кожному, хто знає труд, в кому живуть здорові прагнення, і юні мрії, і могутній рух статі (Олександр Довженко, II, 1959, 68); Ландау висловлює припущення, що жити кролі без надниркових залоз можуть незалежно від статі тварини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 98); Всі радянські люди, незалежно від статі і національності, однаково рівні в своїх громадських і особистих правах та громадянських обов'язках (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 35).
 Жіноча стать див. жіночий; Чоловіча стать див. чоловічий.
Прекрасна стать див. прекрасний; Сильна стать, збірн. — чоловіки. Не обійдені увагою [на Київській ювелірній фабриці] і представники сильної статі. Вони будуть вдячні за набори запонок з філігранню, широкі золоті обручки (Вечірній Київ, 27.VII 1971, 2); Слаба стать, збірн. — жінки.

2. рідко. Те саме, що постать 1. Лиця того чоловіка в потемках я не міг пізнати; в непевних обрисах маячіла тілько його могутня стать (Іван Франко, II, 1950, 94); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 418); Коли о. Альойзій побачив зажурене лице Миколи й його похилену стать, то йому відійшла зовсім охота розціловуватися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169);
//  Будова тіла (про тварину). Ся звалась діва — цар Камилла, До пупа жінка, там — кобила, Кобилячу всю мала стать: Чотири ноги, хвіст (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Зате ж вона [кобила] статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44).

3. перев. мн. Частини тіла тварин і зовнішні ознаки в їх будові, за якими провадиться оцінка будови тіла.. Статі — частини тіла тварин, які мають певні ознаки в своїй будові, характерні для тих чи інших порід, типів, індивідів (Конярство, 1957, 8); У кожної тварини бувають статі з деякими вадами (Свинарство, 1956, 20).

4. заст. Становище, стан. Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій [кріпацькій] статі усе страха, усього боїться (Марко Вовчок, VI, 1956, 325); Раз мати родила, не двічі й вмирать: Така наша доля, така наша стать! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 222); — Марш ти мені, кримінальська мордо! — ревнув підмайстер, котрому нині не в лад була покірлива стать, так, як учора уперта, понура мовчанка (Іван Франко, I, 1955, 228).

5. рідко. Те саме, що спосіб. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать (Словник Грінченка).
Під стать: а) (кому) підходящий, достойний кого-небудь. Не дворецькому Остапові, старому горбатому дідові, вона під стать, а наряди її, то чи й панянка де краща знайдеться від неї! (Панас Мирний, IV, 1955, 29); б) (чому) відповідний чому-небудь. Ними [кладочками через ріку Білу] можна було любуватися, як художнім твором, як храмом Растреллі, як поетичною мрією, — так вони були під стать і пейзажеві оцьому (Гнат Хоткевич, I, 1966, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 671.

Коментарі (0)