СТАТИ́СТИКА, и, жін.
1. Наука, яка вивчає кількісні
зміни у розвитку людського суспільства, народного
господарства і займається обробкою цих числових
досліджень з науковою і практичною метою. — Є така
мудра наука статистика. Вона веде облік усього
господарства країни, вона підрахувала, що дрібне селянське
господарство є тільки лихом для селянина (Михайло Стельмах,
I, 1962, 369); Інтереси Франка-вченого сягали не лише
в царину філології і суміжних.. суспільних наук. Він
Цікавився також статистикою, біологією тощо
(Знання та праця, 8, 1966, 2); У практиці радянської статистики
для обчислення узагальнюючого показника продуктивності
праці як у промисловості, так і в сільському
господарстві використовується в основному показник
валової продукції (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 12).
▲ Варіаційна статистика див. варіаційний.
2. Облік в якій-небудь галузі народного господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку. Соціальна статистика взагалі, економічна статистика зокрема, зробила величезні успіхи протягом двох-трьох останніх десятиріч (Ленін, 19, 1971, 309); Він питав, чи знає доповідач про те, що в заліщицькому так званому українському Мерано за урядовою статистикою щорічно вмирає сімдесят процентів українських немовлят? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 476); Дані світової книжкової статистики показують, що СРСР за випуском книжок займає перше місце в світі (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 18); Медична статистика свідчить, що людина, яка курить протягом тридцяти років, викурює близько двохсот тисяч цигарок або сто шістдесят кілограмів тютюну, у якому міститься вісімсот грамів нікотину (Наука і життя, 7, 1957, 26).
3. Особливий метод досліджень, який застосовують у ряді точних наук. Математична статистика — це той метод, котрий дає змогу тим точніше описати систему, чим більше в ній діє частинок (Наука і життя, 11, 1967, 17); Зоряна статистика.