СТАВАТИ, стаю, стаєш, недок., СТАТИ, стану, станеш, док.
1. Приймати вертикальне положення; випрямляючись,
підніматися на ноги (про людину, тварину);
«ставати. Данило стає на ноги, обважнілою рукою витирає
обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 68); — Парасю! — кажу.
Тоді вона звелась і стала, блідая й понурая (Марко Вовчок,
I, 1955, 282); Самойлов, ставши на весь зріст, з
гранатами в обох руках, пішов прямо в двері (Олесь Гончар, III,
1959, 257);
// Підніматися догори (про волосся, вуса
і т. ін.); настовбурчуватися. — Полегшало йому трохи.
Задрімав був, а потім враз як застогне,.. — аж волосся
догори стало (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 39); Вуса стали сторч
(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 38).
На носки ставати (стати) див. носок; Ставати (стати)
на голову (руки, задні лапи і т. ін.) — переносити
вагу тіла на голову, руки, задні лапи і т. ін., спираючись
на них. Побіг [Карпо] за Іваном собі на берег, стрибнув
на пісок, перекинувся раз, удруге, втретє.. і, ставши
на голову і руки, почав угорі вибирати [перебирати]
ногами (Панас Мирний, I, 1954, 249); — Я побіг по кімнаті,
бо не люблю сидіти, і почав плигати через стільці..
У тебе м'який килим на долівці, і я спробував стати на
руки (Юрій Яновський, II, 1958, 62); Собака, здоровезна його
вівчарка, кидається до хвіртки і, ставши на задні лапи,
визирав на вулицю через паркан (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
166); Ставати (стати) на коліна (навколішки, навпочіпки
і т. ін.) — присідати, опускатися навколішки,
навпочіпки і т. ін. — Зоню! Зонюі — Юзин голос бринів
розпачливо, вона стала на коліна і обняла Зоню за
стан (Леся Українка, III, 1952, 655); Одна кізочка стала на
коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 468); Олександра Василівна вмирала.. — Ваню,
де ти? Я не бачу тебе. Мічурін раптом збагнув все і
став перед нею навколішки (Олександр Довженко, I, 1958, 438);
Ставати (стати) на пальці (навшпиньки) — те саме, що На
носки ставати (стати) (див. носок). Ставала [Маруся]
на пальці, щоб хоч одним оком побачити кавальчик
синього неба (Гнат Хоткевич, II, 1966, 65); Навшпиньки стаючи,
витягуючи шию, Навіщо дивишся так пильно, Єреміє..?
(Максим Рильський, I, 1960, 252).
♦ Волос стає (став, стане) дибом (дубом) див. волос;
Волосся стає (стало, стане) дибом (дубом) див.
волосся; Гопки ставати (стати) див. гопки; Диба ставати
(стати) див. диба 3; Дибки (на дибки) ставати див.
дибки; Дибом ставати (стати) див. дибом; Кілком (колом)
стати в горлі див. кілок, кіл; Кісткою (як кістка,
мов кістка) в горлі (поперек горла) стати див. кістка;
Козубом стати див. козуб; Лубом стати див. луб; На
диби ставати див. диби; Ставати (стати) в позицію див.
позиція; Ставати (стати) в позу див. поза 1; Ставати
(стати) дуба (дубом) див. дуб; Ставати (стати) дубала
див. дубала; Ставати (стати) на близьку (коротку) ногу
див. нога; Ставати (стати) на ніжки — починати ходити
(про дитину). Давно колись, у Овручеві, коли знаєте,
народивсь хлопчик Остап і, як тільки став він на свої
ніжки, зараз пішов по Овручеві (Марко Вовчок, I, 1955, 327);
Ставати (стати) на ноги див. нога; Ставати (стати) рака
(раком, рачки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні
і на обидва коліна. З Мессіни до Неаполя гойдало нас
страшенно. Всі були слабі, .. тільки я та один грек,
та ще капітани, як добрі моряки, почували себе чудесно,
їли і гуляли, хоч доводилось і раком ставати на..
палубі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Впав [фельдшер],
потім став рачки, мов хотів завити на сонце (Юрій Яновський,
II, 1958, 212); Ставати (стати) руба див. руба; Ставати
(стати) ставма див. ставма; Ставати (стати) цапа (цапки)
див. цапа, цапки; Стовбула стати див. стовбула; Сторчака
ставати (стати) див. сторчака; Язик стає (став,
стане) колом див. язик.
2. Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються
перев. стоячи. Дідусь уже занадто старий, щоб міг
ставати до коси (Іван Франко, IV, 1950, 501); — І то правда, —
усміхаючись, каже Параска,.. — пора мені вже і до печі
ставати, обід вам готувати (Панас Мирний, IV, 1955, 359);
Коли.. накаже [начальник експедиції] класти судно в
дрейф і спускати прилади в глибину океану, Дорошенко
сам стає до лебідки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 198); Докинув
[Іван] у ватру смеріччя, поглянув на постоли, обсмикав
сорочку на собі і став до танцю (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
348);
// Приступати до чергування, вартування і т. ін.
— Від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не
ставати (Олесь Гончар, III, 1959, 310);
// Взагалі розпочинати
трудову діяльність. — Час мені ставати до свого
діла. Час мені йти вгору, підніматися високо..!
(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 30); Може, піти десь до більшого
міста.. Там стати до якої служби (Гнат Хоткевич, II, 1966,
224).
Ставати (стати) до бою — розпочинати бій, боротьбу.
Як на горах і в долині клич пішов по Україні — Партії
могутній клич: А ставайте всі до бою! (Павло Тичина, II, 1957,
99); Стрепенулось чумацтво... Метнулось до возів по
дрюччя — і стало до бою... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 184); Іван
Барвінок потонув у Баренцовому морі.. разом з своїм
маленьким, відчайдушно хоробрим корабликом, що
відважно став до бою з могутнім фашистським рейдером
(Павло Загребельний, Спека, 1961, 6); Ставати (стати) до роботи (до
праці) — розпочинати роботу. Хоч і зараз ладні були
[страйкарі] ставати до роботи (Андрій Головко, II, 1957, 238);
[Перший:] Чом же тії двоє до праці не стають?
[Четвертий:] Вони сумують (Леся Українка, I, 1951, 454);
Іван оглядався на Гриця і Семена.. — Тепер їм треба до
праці ставати, порати вільну землю (Юрій Яновський, I, 1954,
30); Ставати (стати) до розмови (до бесіди, на розмову,
на бесіду) — починати розмову, бесіду з ким-небудь.
Стрінувшись з парубками, вона не ставала з ними на
довгу бесіду, не п'ялила очей у їх лице (Панас Мирний, IV, 1955,
119); Ставати (стати) на зміну: а) заступати на
роботу, виконувану позмінно. Гуде над шахтою гудок.
Шахтар стає на зміну (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 47);
б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь;
Ставати (стати) на ковзани (на лід): а) готуватися до
ковзання на ковзанах; б) починати займатися ковзанярським
спортом; Ставати (стати) на лижі: а) готуватися
до ходьби на лижах. Підганяє він розвідників.
Вони стають на лижі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 495); — Стати
на лижі, — пошепки переказали один одному бійці (Яків Качура,
Вибр., 1953, 382); б) починати займатися лижним спортом,
ходити на лижах. Стати на лижі так і не довелось:
протягом зими снігу майже не було (Олесь Гончар, Бригантина,
1973, 135); Ставати (стати) на [трудову (ударну)]
вахту — починати посилено, самовіддано працювати
перев. на честь чого-небудь. Коли людина рано-вранці
На вахту трудову стає, — В натхненні творчому, у
праці їй силу Партія дає (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 21);
Ставати (стати) на чати див. чати; Ставати (стати)
під присягу див. присяга; У поміч (у помочі, до помочі)
ставати (стати) див. поміч.
3. Переставати рухатися, припиняти свій рух (про
людину й тварину); спинятися. Чоловік не стає, а все
далі йде (Три золоті слова, 1968, 93); От хтось проти мене
спинився... Каже ставати. Стаю (Микола Зеров, Вибр., 1966,
355); — Марусю!.. Ми з тобою підемо у степ і там десь
пересидимо у балці. Маруся аж стала (Гнат Хоткевич, I, 1966,
108); Бігли по мосту собачка Мушка. Стала і дивиться,
чи зловить Данилко рибку? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 469);
// Зупинятися (про засоби пересування). Тепер не стають
пароплави під дамбою просто, а заходять у спеціальні
ангари (Юрій Яновський, II, 1958, 15); Баржа став,
прилаштовується до причалу (Олесь Гончар, Бригантина,
1973, 186); Повозка під'їхала до шибениці й стала
(Панас Мирний, I, 1954, 69);
// Припинятися (про дощ, сніг
і т. ін.). Дощик попійшов [пішов] трошки та й став
(Юрій Федькович, Буковина, 1950, 61);
// Переставати текти,
литися (про сльози). Соломія.. перестала плакати. Сльози
неначе замерли й стали в її очах (Нечуй-Левицький, VI, 1966,
407);
// Переставати битися (про серце). Він розкрив
очі ..Серце у його стало, дух замер... (Панас Мирний, I, 1954,
321); Остап так і одплигнув.. Серце затріпалось в грудях
і стало (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340);
// Припиняти свій
перебіг (про час). Зрозумів опришок. Тихим рухом обняв
[Марусю].. Все закрутилося в імлі... став час...
наступила вічність... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 122).
♦ Ставати (стати) стовбняком див. стовбняк; Ставати
(стати) стовпом; Ставати (стати) як (мов, наче,
неначе і т. ін.) стовп див. стовп; Стати мов (як і т. ін.)
паль див. паль.
4. Переставати працювати, функціонувати (про машину,
механізм, підприємство і т. ін.). Апаратна востаннє
здригнулась і стала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90); І справді
сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 13); Поволі накручує товариш годинника,
думаючи про своє: — Став.. Ішов-ішов і став (Олександр Довженко,
I, 1958, 60); Фабрика стала;
// Переривати якусь
роботу, справу, заняття. Музики стали.. Всі мовчали
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 115);
// Перериватися (про роботу,
справу, заняття). Земля так набралася води, що вже і в
себе не приймала.. Робота стала (Панас Мирний, III, 1954,
7);
// перен. Переставати розвиватися, просуватися
вперед.
♦ Діло не стало (не стане) за ким—чим, на чому —
немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі.
— За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 119); За чим [же] діло стало? —
уживається при потребі з'ясувати причину затримки у
виконанні, здійсненні чого-небудь. [Любов:] Мені власне
сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до
себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка, II,
1951, 21); — Неодмінно треба звільнити [заарештованого].
І — негайно. — Ну, то за чим же діло стало?
— перший озвався вусатий солдат (Андрій Головко, II,
1957, 530).
5. Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік
і т. ін.). До місця призначення не дійшли [баржі] —
стала Волга (Наука і життя, 7, 1967, 30);
// Утворити
нерухомий покрив (про кригу). Лід став.
6. Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в
стоячому положенні (про людину, тварину). [Любов:]
А, Яків Григорович! Ставайте тут! (Показує на місце
перед сходами на веранду) (Леся Українка, II, 1951, 62);
Роман одсунув трохи стола, став на лаві (Нечуй-Левицький, VI,
1966, 302); На трибуні став арсеналець, Став арсеналець
з іменням славним... (Максим Рильський, II, 1960, 59);
Кожен хоче ближче стати, щоб побачити як слід, як
уміє танцювати і приказувати дід (Іван Гончаренко, Вибр., 1959,
78);
// Розміщуватися, розташовуватися певним чином.
Стає [Любов] до Милевського плечима (Леся Українка, II,
1951, 74); [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте
парами (Іван Франко, IX, 1952, 397); — Спи, спи, Дарино,
— рухом руки заспокоює [Яків] братову, яка, наче
соромлячись, відходить від колиски і стає боком до нього
(Михайло Стельмах, I, 1962, 488); — Коли це йде справник.
Став отак (тут баба встала, взялась у боки й приняла
на себе унтер-офіцерську постать) (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
455); — Ви кричали! Ви ображали молодь! Струнко
перед вами не стали. Все вам не подобається! (Олександр Довженко,
I, 1958, 479);
// Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь.
Провалилася їхня тачанка на мосту, разом з кіньми пішла
шкереберть із мосту та в воду. Що там коїлось! Дишло
поламане, збруя порвана, кінь один тоне, а інший на
живіт йому копитами стає, щоб тільки самому врятуватись
(Олесь Гончар, II, 1959, 263); Одною ногою став [Тягнирядно]
на спину Давидові (Андрій Головко, II, 1957, 166);
// Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні
світила, райдугу і т. ін.). Ой високо сонце в яснім небі
стало, Гаряче проміння та й порозсипало (Леся Українка, I,
1951, 18); Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже
місяць: повний, сліпучий, дивиться, посміхається (Юрій Збанацький,
Над Десною, 1951, 71); [Самопал:] Після грози..
стане на небі веселка, райдуга, значить (Микола Зарудний, Антеї,
1962, 234);
// Уміщатися в якому-небудь місці (про
предмети). Стіл тут стане.
Ставати до лав армії див. лава 2; Ставати (стати) в
засідку (засідкою, засідками) — займати приховане місце
для очікування слушного моменту, щоб напасти на
когось. Темрява насувається й насувається... Коли ми
нарешті стаємо в засідку під прибережним очеретом,
уже не видно качиних зграй (Максим Рильський, Веч. розмови,
1964, 54); Причаїлись з гирлигами в руках Оленчук і
Кулик. Вигідну зайняли.. позицію. Так у таврійських
селах стають засідками на вовків та лисиць (Олесь Гончар,
II, 1959, 20); Стати у дверях (на дверях, на поріг, на
порозі) — з'явитися, входячи в якесь приміщення.
У дверях стала висока дівчина у свіжому вінку (Марко Вовчок,
VI, 1956, 238); Вона увійшла у сіни і стала на дверях,
що вели у кухню (Панас Мирний, I, 1954, 253); Двері рипнули,
й гість став на порозі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 90); Кілька
машин під'їхало до хати. На порозі став Орлюк з бойовими
товаришами (Олександр Довженко, I, 1958, 332).
▲ Ставати (стати) на якір (на якорі), мор. —
зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на
дно якорем. Крейсер? Звідки він взявся?- Став на якір,
завмер (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 36); В гавань мандрівці
ввійшли,.. ставши на якорі, вийшли на берег
(Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 57).,
♦ Все стає (ставало) на своє місце (на свої місця)
див. місце; Душа стає (стала) на місце у кого, чия —
хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися.
Тільки тепер, коли він повернувся і з ним нічого
не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і
спатиме вона спокійно (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 284);
На заваді ставати див. завада; На правильну (добру)
стежку ставати (стати) див. стежка; Не знати, де стати,
де сісти див. сідати; Не знати, на яку стати — те саме,
що Не знати, на яку ступити (див. ступати). Грицюнь
і Явдонька не дивилися одне одному у вічі, не знали, на
яку стати (Микола Рудь, Боривітер, 1969, 106); Під аршин
ставати див. аршин; Ставати на котурни див. котурни;
Ставати (стати) в [один] ряд див. ряд; Ставати
(стати) в ряди див. ряд; Ставати (стати) в хвіст (в хвості)
див. хвіст; Ставати (стати) в шеренгу (в шеренги) див.
шеренга; Ставати (стати) до стінки див. стінка;
Ставати (стати) між (поміж) ким: а) (про когось)
увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких
осіб, порушувати їх злагоду, дружбу і т. ін. [Милевський:]
Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста
Михайловича, але стрівав завжди таку різку одсіч..
[Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами
(Леся Українка, II, 1951, 75); [Сестра Мархва:] Через
його вона і в черниці захотіла. Там третя якась
замішалася, що стала між ними (Панас Мирний, V, 1955, 102);
б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь,
роблячи їх менш безпосередніми, щирими. Дні минали
безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув
зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів
притулитись до материних грудей, обняти сестру (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 365); Ставати (стати) на колію див. колія; Ставати
(стати) на одну лінію див. лінія; Ставати (стати) на
рейки див. рейка; Ставати (стати) на рушнику (на рушники)
див. рушник; Ставати (стати) на слизький шлях (на
слизьку дорогу) див. слизький; Ставати (стати) на шляху
див. шлях; Ставати (стати) обличчям див. обличчя;
Ставати (стати) під вінець див. вінець; Ставати (стати)
під руку див. рука; Ставати (стати) поруч див. поруч;
Стати над душою — не відходячи від кого-небудь,
набридати своєю присутністю, своїми вказівками,
проханнями і т. ін. [Маша:] Чого ви стали над душею?
(Іван Микитенко, I, 1957, 257); Стати на дорозі; Поперек дороги
стати див. дорога; Стати на переметі див. перемет 1;
Стати на перепоні див. перепона; Стати на перешкоді
див. перешкода; Стати на платформу див. платформа;
Стати на путь злого (грішників) див. путь; Стати на
шлях див. шлях; Стати на шлях найменшого опору
див. опір; Стати очертом див. очерт; Стати поряд див.
поряд; Як на пню стати див. пень.
7. Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися
(на ночівлю, відпочинок і т. ін.). Повезли
[хлопців] до прийому Битими шляхами. Пішла й вдова
з матерями З дрібними сльозами. Де на ніч ставали,
Сторожу давали, Стару вдову до обозу Тайне допускали
(Тарас Шевченко, I, 1963, 229); — Будемо удень віддихати..
Ніччю більш пройдемо і дальше станемо (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 410); Надворі почало смеркати. Князь Костянтин
звелів погоничам стати на ночівку [ночівлю] під старим
дубовим гаєм (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 6); Збитий з висот,
противник відкочувався все далі. Полки стали на дньовку
[днювання] (Олесь Гончар, III, 1959, 84);
// Прибувши,
приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися,
поселятися в когось, десь. Стати в готелі.
Постоєм стати див. постій; Ставати (стати) на
квартиру — наймати квартиру для тимчасового проживання.
Стали [солдати] на кватирю [квартиру] на другу
ніч (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 452); — Чи не можна б нам стати
до вас на квартиру? — звернувся до пана Архип,
скидаючи картуза і вклоняючись (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики,
1961, 8); Ставати (стати) на попас (на попасі) див.
попас; Стати на бівуак див. бівуак; Стати шатрами
(в шатрах) див. шатро.
8. Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь
місцевості для проведення бойових операцій (про
військову частину). Дівчатка розповідали, як мінялись на
очах, добрішали гладкі бюргерші залежно від просування
вперед радянських військ. — Коли ви були на Тисі,
моя хазяйка перестала битись і дала мені сукню. Коли
ви стали на Мораві, вона набавила мені кухоль кави
(Олесь Гончар, III, 1959, 383).
Ставати (стати) облогою див. облога; Ставати (стати)
станом див. стан 2; Табором ставати (стати) див. табір.
9. Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи
натиск, напад і т. ін. — На кордоні станьте,
і щоб птиця не пролетіла! Чуєте? (Олександр Довженко, I, 1958,
198);
// перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось
рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.
На [своєму] слові стати див. слово; На тому (на тім)
[і] стати див. той.
10. куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм.
Поступати на роботу, службу по найму. — То ми й
земляки з тобою. Ну, земляче, ставай у мене, коли
хочеш... Платою не скривдю [скривджу]... (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 446); Восени став він до одного різника у салогон,
щоб топити (Панас Мирний, I, 1954, 48); Саме в ті дні забрали
на війну сторожа нашої школи. Хтось порадив нам
удвох стати на його -місце (Василь Минко, Моя Минківка,
1962, 96);
// за кого, рідко у кого, на кого. Найматися
ким-небудь. — Хіба, — кажу, — ти на літо на степах
стаєш за чабана? (Нечуй-Левицький, III, 1956, 274); Пахне так
якось знайомо рілля свіжо-осіння парубкові. Як пахла..
в давнину, коли ще хлоп'ям до пана в погоничі на осінь
ставав (Андрій Головко, II, 1957, 11); — Ви хочете на дяка
стати? — спитала мене попадя, узявшись у боки
(Марко Вовчок, VI, 1956, 246).
Ставати (стати) на роботу див. робота; Ставати (стати)
на службу (заст. у службу) — влаштовуватися десь
служити, працювати. — Ставай з тіткою на службу
(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 127); — Він став у службу, заробив
грошей, купив хату (Панас Мирний, I, 1949, 159); Стати в
строк, заст. — найнятися на певний період. — Не
станемо в строк — поденно десь підемо... (Олесь Гончар, I,
1959, 40); Стати за няньку див. нянька; Стати під хуру,
заст. — найнятися перевозити вантажі. — Оце, Насте,
я став під хуру в одного купця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271).
11. Виступати за чи проти кого-, чого-небудь. При
спорах про Ваші книжки та ідеї молоді наші українці
ставали за Вас проти старих, і то часом досить гостро
(Леся Українка, V, 1956, 46); — Він наш. Покинув службу лиш
через мене, він став за мене, тоді як другі... (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 162); — Сейм став проти вас, князю, — говорив
далі пан Дзержинський (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 212);
// Повставати, підніматися на боротьбу проти кого-,
чого-небудь на захист когось, чогось. Війни чека безсила
лють, А сильні всі — за мир стають (Терень Масенко, Побратими,
1950, 114); Не поборов страшної муки Борець хоробрий:
все хотів Знять догори ослаблі руки, Востаннє
стати на катів (Павло Грабовський, I, 1959, 88); У мріях скликаю
численні полки 3 тих, що стати за край свій охочі
(Володимир Самійленко, I, 1958, 191).
♦ Горою стати див. гора; Муром стати див. мур; Ставати
(стати) в оборону див. оборона; Ставати (стати)
грудьми — мужньо битися, захищаючи кого-, що-небудь.
Ні, тут розминутися ніде, ховатись безглуздо,
треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в
кишенях патрони (Олесь Гончар, III, 1959, 153); З почуттям
глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми
став на захист країни у перші місяці війни (Комуніст України, 3, 1970, 45); Ставати (стати) на захист — те саме,
що Брати (взяти) під зяхист (див. захист). Поліна
Дронова миттю підвелася і відштовхнула есесівку, ставши
на захист безсилої жінки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 198);
Ставати (стати) на прю див. пря; Ставати (стати) на
сторону див. сторона; Ставати (стати) під прапор (прапори,
знамено, знамена) кого, чого, чий, чиє, чиї — виступати
разом із ким-небудь проти когось, чогось. — Треба,
щоб дисципліна в наших лавах була залізна. Я нікого
не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під
наш прапор, то не норовись, виконуй свій революційний
обов'язок до кінця (Олесь Гончар, II, 1959, 43); Стати [в (на)]
опір див. опір; Стати за правду див. правда; Стати за
своє — намагатися відстояти свої права, переконання
і т. ін., не дати скривдити себе. Він не любив заробітчан,
зате любив і помічав настирливих, з характером, таких,
хто в точку б'є і б'є, біді не піддається, таких, що стане
за своє, так вже свого доб'ється (Петро Дорошко, Три богатирі,
1959, 7); Стати на бік див. бік; Стати на ножі з ким —
загострити взаємини з ким-небудь. З попом, гонористим
протоієреєм місцевого собору, при першій прояві з його
боку до себе зневаги став [учитель] «на ножі», примусивши
його поводитись чемно (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Заради
Надії він готовий стати на ножі з начальством
(Яків Баш, Надія, 1960, 162); Стати на поєдинок (на герць):
а) вступити в бій. Кожний знав, що стати на герць із
Песьоголовцем — то вже вірна смерть (Три золоті слова,
1968, 144); б) виступити проти кого-, чого-небудь.
[Годвінсон:] Едіто, син ваш, видно, хоче стати з
громадою на поєдинок! (Леся Українка, III, 1952, 29); Стати
стіною див. стіна.
12. У сполуч. із деякими ім. уживається із знач.:
починати займати те чи інше становище (щодо кого-,
чого-небудь). Стати на перше місце в змаганні.
Ставати (стати) на Облік — записуватися в списки
певної організації (про військовозобов'язаних, членів
партії і т. ін.). Від батька Ольга пішла в міський
комітет партії.. Треба ставати на облік, одержувати
паспорт, прописуватись (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 60).
13. перев. перед ким — чим. Робитися видним, доступним
зорові; поставати. Росли скелі і блідли. Повитягались..
шпилі, одділились окремі каміння, перетворились
у білий мармур, одяглися в різьбу — і став перед
нами острів із моря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302);
// Прибувати
куди-небудь особисто (в офіційну установу, до службової
особи за викликом, наказом і т. ін.). — Чи достойна
ж я перед таким лицем стати і чи осмілюся йому яке
слово сказати? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 286);
// заст.
Приходити, приїжджати куди-небудь. [Гостомисл:]
Будьте всі готові до дороги, Бо рано в Києві нам треба
стати (Іван Франко, IX, 1952, 252);
// перев. у сполуч. із сл.
в уяві, в пам'яті, в думках, перед
очима і т. ін. Привиджуватися, пригадуватися.
Ось перед панею стає виразно старий панський двір
(Іван Франко, VII, 1951, 122); Ставав легінь перед очимаг як
живий (Гнат Хоткевич, II, 1966, 128); Усе, що пережили вони за
цих кілька день, ставало тепер їм перед очима, як на
долоні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 93); Аниця в гадках стала
(Лесь Мартович, Тв., 1954, 39); В мислі стала перед ним постать
дівчини з великими темними й сумними очима (Андрій Головко,
II, 1957, 136).
Ставати (стати) перед судом (на суд) див. суд.
♦ Свічки в очах стали див. свічка; Як на папері
списаний став див. папір.
14. перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити. Не за нас стало, не за нас і перестане (Номис, 1864, № 686); — А що! таки по-моєму стало! — сказала Настя (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 342); На все своя пора, прийшла пора й на Ганну. Як каже приказка стара, що мусить статись — стане (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 30).
15. Виникати, зароджуватися, створюватися. Де ми
проходили — там ставала республіка Рад (Юрій Яновський,
II, 1958, 250); Стала слава, стала й слава, Стали й
поговори Да на тую дівчиноньку, Що чорнії брови
(Українські народні пісні, 1, 1964, 86); — А тепер яке лихо
стало?.. Ох! Сьогочасне лихо (Панас Мирний, IV, 1955, 258);
[Сидір Свиридович:] Скажіть ви мені, чи не
чули ви там од вчених людей, чого-то тепер на світі
стала така дорожнета [дорожнеча]? (Нечуй-Левицький, IX,
1967, 236);
// Будуватися, виростати, з'являтися (про
будівлі, населені пункти і т. ін.). Де був колись бір,
стало велике село Бірки (Панас Мирний, I, 1949, 179); Ти
принцесою зробилась, Замість хати замок став (Леся Українка, IV,
1954, 128).
16. Наставати (про час, пору року, погоду, явище
і т. ін.). Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]!..
Стали жнива — й серпом як косою (Панас Мирний, I, 1949,
324); Зима в нас того року стала зразу (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
303); Накладали [пани] велику пеню на того, хто
пропускав у жнива дні. Стала знов маленька панщина
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 261); — Ото як стала Німеччина, то
вони що? В партизани (Олександр Довженко, I, 1958, 330);
// безос.
То мороз сковував висушене суховіями поле, то опівдні
ставало на відлигу (Радянська Україна, 22.XI 1974, 2); Стало на
обід, змій і каже: — Піди ж ти, хлопче, та принеси
вола, будем обідать варити (Українські народні казки, 1951, 144);
// Відбуватися. — Що там за сильний ярмарок став у
тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 57); То було В містечку Корнині,
уже давненько. Щочетверга там ярмарок ставав (Максим Рильський,
III, 1961, 171); Є ще десь у степу шмат «панської»
землі (як революція стала — з комітету дали), і на
ній зараз хвилюється жито й пшениці ярої смужечка
(Андрій Головко, I, 1957, 94);
// Сповнюватися (про роки як
досягнення певного віку). — Як стало тому хлопцеві
16 років, вступив він до тої партії, до якої належав і його
батько (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 13); Скільки там, каже,
мого віку лишилося, коли.. мені тридцять два? Як сорок
літ стане, всяка жінка зів'яне (Ігор Муратов, Жила.. вдова,
1960, 59).
♦ На порі стати див. пора; На стану стати див.
стан1; Стає (стало, стане) на годині — встановлюється
тепла, сонячна погода. Після кількатижневих дощів,
туманів та мряк нарешті стало на годині, і в ясному
повітрі над Будапештом з ранку до ночі висіла наша
авіація (Олесь Гончар, I, 1954, 217); Стає (стане) на погоді
(на погоду) див. погода.
17. у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в
наявності, зникати. Поплив човен в синє море, А воно
заграло, — Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало
(Тарас Шевченко, I, 1963, 144); Де ж вона [цариця]? А глянь
навкіл — Як у нас царів не стало, Так її мов не бувало
(Леонід Первомайський, Казка.., 1958, 79); Батьки.. потроху споживали
те розпарене жито. Через кілька днів не стало й
цього добра (Михайло Стельмах, I, 1962, 211); Вечірньої години
Не стало їх, тривог і мотанини (Микола Зеров, Вибр., 1966,
66).
♦ Бодай путь-дороги не стало кому — уживається
як проклін. — Ох, бодай вам путь-дороги не стало,
панове ляшки, за мою кривду тяжку... (Дмитро Бедзик,
Студені Води, 1959, 24); Душі не стало у кого — хтось
дуже злякався. — Чого ж, каже [Кирило Тур], — ви
поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх
уже й душі не стало (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 135);
Життя не стало від кого — чого — довелося зазнати
великих неприємностей від кого-, чого-небудь. Він сердито
жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще
Гущу пустили [з арешту] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65);
І (й) духу не стало див. дух; І (й) сліду не стало див.
слід 1; Лиця не стало на кому — у когось поблідло
обличчя від сильних переживань. Як почула таке Мотря,
то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда
(Панас Мирний, I, 1949, 135).
18. у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути. Настане час — не стане й нас (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 257); Йосипа твого не стало, І ти, як палець той, осталась Одна-однісінька! (Тарас Шевченко, II, 1953, 322); Вмер мій батько. І брата не стало. Сплять вони під хрестом край села... (Володимир Сосюра, I, 1957, 244); Незабаром горобенят не стало: валялися тільки одні головки та тулубці... (Панас Мирний, I, 1949, 153).
19. безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати.
Василина заробляла стільки, що ставало наймати
плуга (Лесь Мартович, Тв., 1954, 64); — Ви ж знаєте, що в нас
сінця того, як кіт наплакав, — уже з початку зими не
стає свого (Борис Грінченко, I, 1963, 444); Останніми часами слабую,
ледве стає енергії і сил на службову роботу (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 391); — Я не знаю, чи багато його напікати?
— Щоб стало, — одказав він (Панас Мирний, III, 1954,
78); Їздячи по чужих краях, Мільтон бачив багато
такого, що стало йому на весь вік згадувати (Леся Українка,
VIII, 1965, 188); — Яка там наша жіноцька доля?
Топи, вари, плаття пери, воду носи, ще й на поле ходи;
не стане часу вигадувати якісь витребеньки (Нечуй-Левицький,
VI, 1966, 415).
♦ [І] розуму не стає (не стало, не стане) див. розум;
Кебети не стає (не стало, не стане) — те саме,
що [І] розуму не стає (не стало, не стане) (див. розум).
[Маруся:] Кажіть, чого єсте прибули до нас?
[Ярема:] Од пана. [Хома:] Цить! Не так треба.
[Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі
не знають, чого прийшли (Микола Костомаров, I, 1967, 278); Ненадовго
стане кого — хтось недовго витримуватиме завелике
навантаження, напруження і т. ін. [Маринка:]
Ви ж не шануєте здоров'я свого: так тратити сили..
Для чого ж? Так же вас ненадовго стане! (Михайло Старицький, Вибр.,
1959, 448); Не стає (не стане) духу див. дух; Не стане
мочі див. міч; Поки стане кого — поки хтось житиме.
Ой, ми, доню, Твою долю Не ганьбим, не гудим.. Твої
сміхи Нам утіхи, Поки тебе стане: Твоє сонце У віконце
І до нас загляне (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 176);
Скільки стає (ставало) сили див. сила; Терпіння
(терпцю) не стає (не стало) див. терпіння, терпець.
20. Вимагати певних затрат, коштів; обходитися,
коштувати. — Сімдесят карбованців весіллє [весілля]
стало (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 321); Вона почала міркувати
вголос, скільки трудоднів стала їм нова хата,
тобто — скільки мусять за неї одробити трудоднів
(Юрій Яновський, Мир, 1956, 277).
♦ Що б то (на чім би) не стало — за будь-яких умов,
незважаючи ні на що. Капіталісти і поміщики що б
то не стало хочуть роз'єднати робітників різних націй..
(Ленін, 23, 1972, 145); — Задача наша бойова зараз така —
розшукати партизанів на чім би не стало (Андрій Головко, I,
1957, 365).
21. Уживається як зв'язка у складеному присудку
із знач.: а) Робитися ким-, чим-небудь. ..робітник в
Росії вже не той, що раніше. Він став силою (Ленін,
22, 1972, 6); Все менше серед нас учасників Великої
Вітчизняної війни. Їх діла, їх подвиги переходять у легенди,
стають частиною пам'яті народної (Комуніст України, 6,
1975, 10); Коли звір торкався до приманки, мотузки
зашморгувались, і зв'язаний ведмідь ставав здобиччю
звіроловів (Микола Трублаїні, I, 1955, 174); Михась пройшов
сувору школу, та твердо йшов крізь років дим, вступив у
лави комсомолу, став активістом молодим (Володимир Сосюра, II,
1958, 436);
// Робитися ким-небудь, набуваючи певної
кваліфікації, якихось навичок, уміння. — Здається, і
ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов
Хаєцькому.. — Стаю, товаришу замполіт, стаю!..
(Олесь Гончар, III, 1959, 103); Скінчивши Академію і ставши
справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати
рідний край (Панас Мирний, V, 1955, 312); Засади його
за книгу — і він стане сільським вчителем (Михайло Стельмах, I,
1962, 252);
// Перетворюватися на кого-, що-небудь.
Спадав [перелесник] летючою зорею в хату, А в хаті
гарним парубком ставав (Леся Українка, I, 1951, 181);
Переночував під мостом та неначе й сам чортом став, коли
од мене люде одхрещуються (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 98);
[Ольга:] Видасть батько заміж за якогось Риндю...
Ти послухаєш батька. [Світлана:] Ні. [Ольга:]
Це ти зараз така хоробра, а як дійде до цього — ягням
станеш (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 263);
// за кого — що.
Заступати, заміняти когось, щось. — Йому я стану за
дитину (Тарас Шевченко, II, 1953, 307); Голосила Соломія..
— Ой мамо моя! станьте ж хоч ви їм за рідну матір
(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 407); — Навіть піаніну [піаніно]
вивіз [Данько]. Курям за сідало стала (Михайло Стельмах, II,
1962, 369);
// за кого. Виконувати перев. тимчасово
певні обов'язки. — Часом стаю й за перепічайку та
бублейницю: печу та продаю паляниці та бублики (Нечуй-Левицький,
VII, 1966, 276); Через це [малий зріст] його неохоче
приймали грати в футбол. Йому.. доводилося ставати за
суддю (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 6); б) Робитися
яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак,
якогось вигляду. [Аецій Панса:] Кожен раб,
як тільки християнство те перейме, стає покірним,
чесним, роботящим, хоч кия забувай! (Леся Українка, II, 1951,
372); Очі в Маланки стали налякані, круглі (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 38); Його товсті губи розтяглися трохи не до
вух, а рот став здоровий, неначе верша (Нечуй-Левицький, VII,
1966, 230); Відчув [Гнат], як спадає йому на серце
тихомирний спокій.. Обкурене порохом його лице стало
ясним (Петро Панч, В дорозі, 1959, 49); в) (безос.) У сполуч.
із присудк. сл. і присл. указує перев. на виникнення
якогось природного явища, певного стану, почуття
і т. ін. в людині. Як тільки покажеться сонце, стає
тепло (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); Поночі стає; Сад убрання
ронить, Вітер хмари гонить (Павло Грабовський, I, 1959, 300);
Страшно якось та холодно ставало мені (Гнат Хоткевич, I, 1966,
132); Краще цього не зачіпати, бо гидко стає на душі
(Панас Мирний, V, 1955, 404); Піт заливає очі, і солоно стає
на сухих губах (Олесь Гончар, III, 1959, 57); Йому стало
сором перед своїми ж таки драгунами (Нечуй-Левицький, VII,
1966, 181); Стало [Бараболі] жаль її, але чогось було
жаль і себе... (Михайло Стельмах, II, 1962, 285); Людмилі
не до його слів, погано їй стало (Андрій Головко, I, 1957,
478).
Ставати (стати) за основу (основою) див. основа;
Ставати (стати) звичкою — те саме, що Входити (увійти
і т. ін.) в звичку (див. звичка). В Корнія це вже стало
звичкою — на все на світі скаржитись (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 11); Ставати (стати) причиною див. причина.
♦ Небу (небові, на небі) жарко стане (стало) див.
жарко; Не той став; Не та стала див. той; Ставати
(стати) людиною — формуватися як особа з позитивними
якостями. — Усі за тебе переживають, хочуть,
щоб ти людиною став, маму свою не соромив... (Олесь Гончар,
Бригантина, 1973, 82); Ставати (стати) паном див. пан;
Ставати (стати) паном становища (життя і т. ін.) див.
пан; Ставати (стати) правицею див. правиця 1; Ставати
(стати) правою рукою див. правий 1; Стати притчею [во
язицех] див. притча; Стати сміхом див. сміх; Стати у
вазі див. вага.
22. тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як
зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати.
Стали мати гірко плакати (Марко Вовчок, I, 1955, 215);
До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати
вголос (Леся Українка, III, 1952, 638); Аж ось стали хмарки
збиратися... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); Минуло їй
п'ятнадцять літ. Вона тільки-тільки що стала
розпускатися (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Стали спускатися
[Гнат і кінь] в темний яр, звідки повіяло холодом і
проваллям (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 188).
♦ Серце серцю (серцеві) стало вість подавати див.
серце.
23. тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне
дієсл. для творення майб. чол. в знач. дієсл. бути.
[Грицько:] Лука Семенович! Я хоч і мужицюга,
як ви кажете, а от так по-мужичому не стану робити
(Панас Мирний, V, 1955, 149); — Гулі мені припини, моду
яку взяв..! Станеш хліб заробляти, тоді й волочись, а
доки мій жереш — дзуськи! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 8); — Мав
би вас оце відрядити куди слід.. Одначе ні. Не стану
робити цього (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 176);
// ірон.
— Та йди вже в двір, — сердито одказала вона, з
нетерплячкою. — Стану я під двором розмовляти... (Панас Мирний,
I, 1949, 339).
♦ На мові стати див. мова; Ставати (стати) до ладу
див. лад; Ставати (стати) у [великій] пригоді (рідко
в пригоду) див. пригода; У подобі стати див. подоба.