в означеннях
Тлумачення, значення слова «ставатися»:

СТАВАТИСЯ, стаюся, стаєшся, недок., СТАТИСЯ, стануся, станешся, док.

1. тільки 3 ос. Відбуватися, мати місце, траплятися. Ніна Дмитрівна скаржилася на серце. Не то заходилось воно в неї, не то завмирало. Ставалося це раптово, без жодних видимих підстав (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 34); Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі на поміч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 384); Велика Жовтнева революція, про необхідність якої говорили більшовики, сталася... (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 21); На початку першого тисячоліття до н. е. в країні Урарту сталося об'єднання дрібних племен (Історія СРСР, I, 1956, 11); Мати вже помічає, що в ньому якась одміна сталася (Михайло Стельмах, I, 1962, 260); Уралов зупинив машину, щоб напитись. Там і сталася його зустріч із Галею (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 295); Другого дня сталася сутичка Маслюка з полковником Голубом (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 77); Тут [у Помпеї] сталася трагедія, якої Не міг створити навіть і Шекспір (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 101); — Товаришу командир, тут пригода сталась. Один червоноармієць замість ворога зайця впіймав (Микола Трублаїні, I, 1955, 44); В оборі сталася пропажа: зник копчений.. кендюх (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 32); Затримка несподівано сталась.. Куля влучила в коня. Падаючи, він зламав дишель (Андрій Головко, II, 1957, 569);
//  Коїтися, чинитися (перев. про щось недобре, небажане). У мене сталася біда: найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 395); — Як має статися лихо, то станеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 560); Батько піднімає рушницю. Секунда, і станеться злочин (Олександр Довженко, I, 1958, 118);
//  з ким, кому. Діятися, творитися (про виникнення незвичного або важкого, ненормального морально-фізичного стану). Де ж Микита? В далеку дорогу Пішов собі… З того часу Не чуть його стало… З того часу титарівні Щось такеє сталось! (Тарас Шевченко, II, 1963, 99); Кармель усе смутніш та смутніш.. Пішла чутка така, що се з того часу йому сталося, як почав він по чужих селах їздити та з чужими людьми знатись (Марко Вовчок, I, 1955, 346); — Хай же тільки помре син або станеться що йому — я їх на суд покличу, у тюрму запру (Панас Мирний, III, 1954, 58); З хірургом сталось щось дивне. Він зовсім перемінився (Олександр Довженко, I, 1958, 321);
//  безос. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не пам'ятаю (Марко Вовчок, I, 1955, 276);
//  Наставати. На гірських ріках повідь стається раптово (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 211); — Я колом обліг [ворогів], Одрізав їх мажі з харчами… Там ставсь уже голод… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 212); Пригадується мені тиха смерть мого предка, що сталась улітку 1930 року під яблунею в садку, огородженому його ж руками акуратним тином (Олександр Довженко, I, 1958, 69); Сталася напружена хвилинна пауза. Амангельди ждав відповіді (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 498);
//  Здійснюватися, збуватися (про наміри, задуми, мрії, слова і т. ін.). «Уб'єм брата! спалим хату!» — Сказали, і сталось (Тарас Шевченко, I, 1963, 114); Шевченка вулиця зелена Нагадує його слова, Що зійдуться землі племена — Сім'я велика і нова. І сталось. Перший грім з «Аврори» Весну народну возвістив, І київські прадавні гори Червоний прапор осінив (Максим Рильський, III, 1961, 98); — Я так хотів побачитися з тобою. Щоб наодинці. Стільки сказати хотів тобі. А от сталося це — і слів наче не знайду таких (Андрій Головко, I, 1957, 427); [Сергій:] Лесю, настав час діяти. Пора! Але ми безсилі, поки будемо діяти окремо. Треба спочатку об'єднати найсміливіших, найвідданіших, найдужчих. І це станеться (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 13).
 Мов (немов, наче, ніби і т. ін.) нічого [й] не сталося — як звичайно, як і досі. Казала [Марія] тоді, ламаючи руки: — Лукіє, ти зрозумій: прийшли вдвох, мов нічого не сталося (Андрій Головко, II, 1957, 148); Заспокоївшись трохи, він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір, так, наче нічого не сталось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193); Може статися — цілком імовірно. — Може статися таке, — він знову підняв очі.., — що ми будемо оточені (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 335); «Може статися, — думав Маковей, сидячи вже в себе в окопі, — що вона придивиться до мене уважніше і я їй сподобаюсь...» (Олесь Гончар, III, 1959, 407); Переполох стався див. переполох; Що б не сталося; Що не станеться — за будь-яких умов, незважаючи ні на що. [Орест:] Все одно, що б не сталось, ми не розлучимось (Леся Українка, II, 1951, 92); Тепер уже як не буде, що не станеться, — не підійде [Артем] до батька (Андрій Головко, II, 1957, 392).

2. ким, чим, який, заст. Ставати (у 21 знач.). Уперед, хто не хоче конати, Статись трупом гнилим живучи! (Павло Грабовський, I, 1959, 394); Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа. Він стався переможцем, а вона пропащою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 296); Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Номис, 1864, № 3840); А Юрко цього й чекав. Виліз із клітки, стався легенем і смачно поїв (Три золоті слова, 1968, 59); Ти мов птах стаєшся легкий, мов ось-ось летіти! (Іван Франко, XI, 1952, 152); Кріпшає воля, воля стається залізна... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 292).
 Ставатися (статися) причиною чого, рідко до чого — те саме, що Бути (ставати, стати) причиною (див. причина). — Той [фотографічний] апарат і ставсь.. причиною зміни в моєму житті... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); [Анна:] Сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив (Леся Українка, III, 1952, 392).

3. безос., заст. Вистачати. Думкам не сталося простору (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 61); — Варваро Охрімівно, почастуєте майбутнього інженера вашою наливкою. — З нього і звичайного чаю з цукром станеться, — недбало мовила Катря (Натан Рибак, Час.., 1960, 469).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 629.

Коментарі (0)