в означеннях
Тлумачення, значення слова «ставленик»:

СТА́ВЛЕНИК, а, чол. Той, хто дістав посаду за чиєюсь допомогою, протекцією. В трирічній громадянській війні робітники і селяни ліквідували контрреволюційну Центральну раду, вигнали німецьких окупантів та їх ставленика гетьмана Скоропадського, скинули петлюрівську Директорію (Комуніст України, 12, 1967, 46); Маючи в своїх руках такі могутні засоби, як капітал, преса, радіо, кіно, телебачення, використовуючи своїх ставлеників у профспілках та інших масових організаціях, монополісти вводять народні маси в оману, нав'язують виборцям своїх кандидатів (Програма КПРС, 1961, 29); Велике серце! Ти завжди відкрите І роздаєш ти щедрість і любов... Не знав Галан, що то ввійшли бандити, Що то сам папський ставленик ввійшов (Любов Забашта, Калин. кетяг, 1956, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 634.

Коментарі (0)