СТАВНИЙ 1, а, е.
1. Який має високу струнку постать,
міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока
дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Марко Вовчок,
I, 1955, 86); Олекса неквапливо підвівся з лави,
ставний, широкоплечий (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 173);
Вони були нерозлучними друзями, ходили разом на роботу
і з роботи, обидва ставні, могутні, сильні (Федір Бурлака,
Напередодні, 1956, 114);
// Гарно й пропорційно
складений (про фігуру). Любо глянути на ставну постать
Замфірову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 137); Мати милувалася
ставною постаттю сина (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959,
10); Господиня підвела мене до жінки, яка артистично
маскувала свій вік чорним єдвабом, що робив її фігуру
ставною (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 61);
// Який
відзначається правильним, пропорційним співвідношенням
частин, витонченістю ліній (про дерева, колони
і т. ін.). Сядемо, любко, з тобою, Де пальми красують
ставні (Леся Українка, IV, 1954, 81); Задумливо шепочуться
над школою ставні осокори (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958,
3); Не встигли Горішні зорі на воді відбитись, Як над
Сулою на ставних стовпах Позагорялись нижні,
електричні (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 245).
2. риб. Нерухомо укріплений у вертикальному положенні (про рибальську сітку, невід). Ставні неводи, капронові сіті, риболовецькі траулери забезпечують рибалкам великі улови (Знання та праця, 10, 1972, 2).