в означеннях
Тлумачення, значення слова «ставити»:

СТА́ВИТИ, влю, виш; мн. ставлять; недок., перех.

1. Примушувати кого-небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. — Я вже до школи ходжу. — І в яку ти групу ходиш? — бережно ставить [Данило] дитину на поріг (Михайло Стельмах, II, 1962, 72);
//  Примушувати або просити когось стати де-небудь. Я забігав з оператором спереду, ставав збоку, вискакував на східці і крутив згори, ставив оператора на площадку для вантажу (Юрій Яновський, II, 1958, 97);
//  у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого-небудь стати в якусь позу, позицію. Ставити навколішки.
Ставити до муру, рідко — те саме, що Ставити до стінки (під стінку) (див. стінка). На довгих радісних вітрах Несли тривогу, кров і жах Ми тим, хто нас гнобив віками... Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали... (Володимир Сосюра, I, 1957, 466); Ставити до стінки (під стінку, до стіни) див. стінка, стіна; Ставити на коліна кого — примушувати когось підкоритися. — Треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (Михайло Стельмах, I, 1962, 502); Ставити на рушник (на рушнику) кого, заст. — одружувати кого-небудь.

2. Направляти кого-небудь на якусь роботу, пропонувати комусь робити що-небудь (звичайно стоячи). Рабиненко взяв у стеблівського посесора.. підряд ставити робітників на заводи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 94); Завела [дружина] однієї: «Йди з флоту та йди. Мільйонну армію демобілізовують, до корисних справ.. ставлять. Чого тобі бовтатися в морі?..» (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 10); Сортувальної установки у нас не було, і для перебирання картоплі перед закладанням її в бурти довелося ставити щодня тридцять колгоспниць (Хлібороб України, 12, 1964, 13);
//  ким, за кого, рідше на кого, розм. Призначати на якусь посаду, роботу. — Став ти його, — каже [попадя], — на дяки!.. — Не приймуть. — Приймуть! Я старого проситиму! (Марко Вовчок, Вибр., 1946, 214); Ставити виконробом; Ставити за шофера.

3. Розташовувати кого-небудь у певному місці (для ведення бою, охорони, оборони і т. ін.). [Гелен:] Ти призначи сторожу для пошани. [Кассандра:] Сліпий побитих на сторожу ставить! (Леся Українка, II, 1951, 304); У штабі Данило не вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Юрій Яновський, II, 1958, 233); — Товаришу командир, людей немає. Задавила артилерія. — Поранені є? Став поранених! (Олександр Довженко, I, 1958, 184).
 Ставити варту (сторо́жу, караул і т. ін.) — доручати кому-небудь здійснювати охорону, вартування у певному місці (місцях). Уже ставлять варти дорогами, залягають під пнями, лізуть на смереки. А він буде йти, нічого не підозріваючи, веселий, безпечний (Гнат Хоткевич, II, 1966, 235).

4. розм. Улаштовувати кого-небудь десь для проживання або на ночівлю; розквартировувати. — Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 440); Бразд виконував княжий загад. Він ставив.. мечників на покорм по хижах і велів давати, поки вони стоять, по барану (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 88).

5. перен. Змушувати кого-небудь опинитися в якомусь становищі, потрапити в якісь умови, обставини. Я лишила Ганкевичу скілька рукописів моїх товаришів з України для видання у Львові.. І не маю ні слова, ні відгуку.. Се мене ставить у дуже прикрий стан супроти товаришів (Леся Українка, V, 1956, 353);
//  перев. у сполуч. із сл. себе. Поводитися якимсь чином; видавати себе за когось. З тими панками, що йому корились, запобігали його ласки, кланялись йому, Єремія ставив себе запанібрата (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 98);
//  кого, розм. Виставляти кого-небудь кимсь. Не ставити мого батенька брехуном (Словник Грінченка).
Ставити поза законом див. закон; Ставити себе на місце чиє — уявляти себе в таких самих обставинах, у такому самому становищі, як хто-небудь; припускати, що не хтось інший, а ти сам потрапив у певну ситуацію. Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 216).

6. Надавати чому-небудь вертикального положення; розташовувати, укріпляти щось вертикально. На горах заворушились люде, неначе комашня. Копали окопи, насипали здорові вали, возили цеглу, ставили частоколи (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 21); Край села на втовчених, мов камінь, дорогах дядьки ставили дубові чи берестові стовпи, а Мар ян вбивав їх у землю (Михайло Стельмах, I, 1962, 634); — Була така на півдні високовольтна мережа «Дніпроенерго». Може, бачили за Дніпром по степу металеві щогли?.. Коли ми ставили ці щогли, я ще був комсомольцем (Олесь Гончар, III, 1959, 280); — Нащо ти, сину, вила в кочерги ставиш? (Андрій Головко, II, 1957, 135); А море сказилося! Воно якось люто накидається на «Гетьмана». Підскакує під нього, ставить його цапки (Остап Вишня, I, 1956, 187).
 Ставити зброю (гвинтівки, рушниці) в козла (козли) див. козла.

7. Поміщати куди-небудь, розміщувати десь. — Не знаю, таточку, — сказала Галочка, ставивши на мисник то миски, то тарілки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 335); В багатих просторих шатрах ставили столи (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 218); Будували кухні, комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, — треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити... (Панас Мирний, II, 1954, 96); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу.. — Стій! Стій! Що ви робите?! — закричав Мічурін.. — Та ви.. заспокойтеся. Ми розуміємо. Але ж війна. Батарею треба ставити, — заспокоював Мічуріна молодий командир (Олександр Довженко, I, 1958, 456); Ставить [Орися] візочок біля верболозового куща (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 127); Над урвищем зберігся чималий клапоть цілини, — буде намети де ставити (Олесь Гончар, Бриї лантина, 1973, 128); Ставить [Докія] ногу на верхній щабель, проворно, по-дівочому спускається на тік (Михайло Стельмах, II, 1962, 404);
//  Подавати на стіл (страви, напої і т. ін.). — Тягніть Петра на вечерю, Любії дівчата, Ставте на стіл ви тетерю Та ріжте курчата! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 142); Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву (Олесь Гончар, II, 1959, 159);
//  розм. Пригощати, частувати (звичайно алкогольними напоями). Тепер в шинку людей повнісінько.. Визволені ставлять горілку родичам та новобранцям (Леся Українка, III, 1952, 561); — Став лишень нам око вина та вари мамалигу каже Хаброня (Нечуй-Левицький, III, 1956, 254); Хома помалу одходив.. — Ха-ха! Ну, ставиш пиво? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 36).
 Ставити могорич (могорича) кому — частувати кого-небудь вином, горілкою (за послугу, допомогу і т. ін.). — Ну, що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? — жартує Шкапонд.. — А тепер, як годиться, став могорич (Михайло Стельмах, I, 1962, 257); Був такий звичай. Коли молодий парубчак виходить уперше на вулицю — ставить старшим могорича (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 96); Ставити обід див. обід.
Ставити на пробу див. проба; Ставити одного проти (супроти) другого — настроювати вороже одного до іншого. — Я ще почну одного супротив другого ставити і за своє право людську кров точити! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 188); Ставити палиці (палицю і т. ін.) в колеса (в колесо) див. колесо; Ставити перед (поперед) очима що — викликати щось в уяві. Ти якось вмієш так листи писати, що мов перед очима все ставиш, а от я так не вмію і через те з моїх листів рідко хто задоволений (Леся Українка, V, 1956, 385); Ставить [пісня] поперед очима тихії села, степи безкраїї (Марко Вовчок, VI, 1956, 342).

8. Поміщати на вогонь, жар, готуючи для споживання (про їжу, напої). Ґаздиня вже вчиняє паску.. А як пора уже ставити паску у піч, виходить ґазда з хати, — то він має не пускати нікого: докив [доки] паска в печі, нікому не вільно входити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37); Ставити чай;
//  Учиняти тісто (для хліба, пирогів, млинців і т. ін.). Тут йому треба було двір промітати.. або побігти до сусіди Меласі позичити трохи дріжджів, бо хазяйка заходилася ставити пироги (Марко Вовчок, I, 1955, 296).
 Ставити самовар (самовара) — розпалювати вогонь у наповненому водою самоварі. Дівчина пішла з двору.. Галя тим часом у кухні ставила самовар (Панас Мирний, I, 1949, 375); Гриша Козир.. подав пропозицію ставити самовара (Юрій Яновський, II, 1954, 105).

9. у сполуч. із деякими присл. та ім. з прийм. Надавати чому-небудь певного положення (за знач. відповідного присл. або ім.). Витягала [курка] коротку шию, ставила боком кругленьке око, здіймала лапку і чекала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 273); Оксен сердито брьохався через калюжі, Дорош же йшов, підібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 102); Товариші вже ставили зброю на запобіжники (Олесь Гончар, III, 1959, 438); Ставити ногу на носок.

10. Навчати правильно володіти чим-небудь (голосом, диханням і т. ін.). Ставити голос; Ставити дихання; Ставити руку музикантові-початківцю.

11. Установлювати що-небудь для роботи, для виконання своїх функцій. — Як по-моєму, то треба більше уніфікувати машини, виготовляти необхідні вузли, які б легко можна було ставити замість спрацьованих (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 199); Мотор на човен ставить [браконьєр] таких сил, щоб інспектор його не догнав (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 170); До схід сонця ставлю верші (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 149); Йоньки дома не було, пішов ставити ятері на Ташань (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 453); Ставити телефон; Ставити парове опалення;
//  Пришивати, прибивати і т. ін. до чого-небудь під час виготовлення або ремонту. Ставити латку; Ставити набійку;
//  Накладати, прикладати до якої-небудь частини тіла з лікувальною метою. Павло приймав їх, робив перев'язки, ставив шини, бинтував рани (Василь Кучер, Голод, 1961, 430); Під час сильної простуди.. ставлять банки (Лікарські рослини.., 1958, 68).
 Ставити годинника — пересувати стрілки годинника так, щоб вони показували правильний час; Ставити на відгодівлю, с. г. — переводити на режим посиленого годування з метою збільшення живої ваги. Серпневий — вересневий приплід відокремлюємо від маток у жовтні — листопаді. Ставимо їх на відгодівлю і до травня годуємо соковитими та концентрованими кормами (Колгоспник України, 11, 1956, 22); Ставити пластинку (платівку) — класти пластинку на диск радіоли, патефона і т. ін. для програвання. Пластинка докрутилася до кінця. Але нову Марина не ставила (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 56); Ставити пломбу — заліплювати пломбою дупло в зубі; Ставити свічку — відповідно до церковного обряду ліпити, прикріплювати запалену свічку перед образом святого. На свічку богу заробляла [мати]; Поклони тяжкії б'ючи, Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила Її дитину... (Тарас Шевченко, II, 1953, 110); Матушка Прохіра була мов на власних іменинах. Вона вешталась по церкві не з меншою повагою, як паламар, що ставив свічки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275).

12. Наносити що-небудь на поверхню чогось (візерунок, зарубку, пляму і т. ін.). Покине [Оксана] гребінь, та за рушник, що мати вишива їй же на придане, і почне такі ж квітки ставити, як і мати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); Ставити пляму;
//  Зображувати на папері, писати що-небудь. Гуща скінчив. Народ підходив довго, і довго важкі робучі руки грамузляли [виводили] кривульки або ставили хрест, щоб було міцно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83); Розіклавши папери, Таня почала їх уважно перечитувати й ставити на кожному з них свої помітки (Григорій Епік, Тв., 1958, 464); Ставити візу; Ставити дату;
//  Записувати оцінку в журнал, залікову книжку і т. ін. Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на «ять», червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку — двійку (Михайло Стельмах, I, 1962, 392); Вчителька сказала: — Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю «п'ять» в найперший день учбовий! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 8);
//  Відмічати, реєструвати присутність, прибуття кого-небудь. Ставлю явку на біржі праці... Й знов вертаюсь у свій куток (Євген Плужник, Вибр., 1966, 107).
 Ставити печатку — притискуючи печатку до паперу, сургучу, робити відбиток; печаткою засвідчувати чинність якогось документа; Ставити [свій] підпис: а) розписуватися. Він ставить підпис під статтею, підіймає голову (Михайло Стельмах, II, 1962, 280); б) підписуватися під якимсь документом на знак цілковитої згоди й схвалення. Ставити підписи під відозвою Всесвітньої Ради Миру; Ставити синяки — бити кого-небудь до синців. [Мирон:] Вашому брату синяків мало ставлять, більше нам перепадає, як завжди (Олександр Корнійчук, II, 1955, 18).
Крапку ставити див. крапка; Ставити знак рівності див. знак; Ставити крапку (крапки) над «і» див. і 1; Ставити хрест (хреста) на кому—чому, рідко над ким — чим: а) переставати покладати надії на когось, щось; б) переставати робити що-небудь, займатися чимсь, думати, згадувати про щось. Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хресті (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 88).

13. Будувати, споруджувати що-небудь. Загадав [Єремія] копати землянки, ставити довгі курені для нежонатих військових (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 21); На батьківській садибі ніде другу хату ставити (Андрій Головко, II, 1957, 517); — Треба лагодити дах, треба сіно косити, клуню ставити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37); Під дружний регіт бригада перейшла далі ставити нову дерев'яну стіну [в котловані] (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 16); — Відвага мед п'є, — таки не втримався Порфир.. Буває ж така, що їй пам'ятники ставлять (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 108); Ставити піч;  * Образно. На заході сонце невтомно зводило свої величезні сяючі будови, ставило із золотих хмар золоті міста з вежами (Олесь Гончар, III, 1959, 306).

14. У сполуч. із деякими ім. у знах. в. з прийм. в означає: створювати для кого-, чого-небудь становище, умови, стан, виражені відповідним іменником. Колективи вугільних підприємств.. запропонували рівень окладів ставити в залежність від досягнення і перевищення проектної потужності (Комуніст України, 12, 1965, 33);
//  У сполуч. із деякими ім. з прийм. в, під, перед означає: виконувати дію за знач. відповідного іменника. Ставити під контроль.
Ставити перед фактом див. факт; Ставити під загрозу — наражати на небезпеку. — Треба відправити хлопця в тил. Ми не маємо права ставити під загрозу життя дитини (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 58); Ставити під сумнів (сумніви) див. сумнів; Ставити під удар (удари) див. удар.

15. перев. у сполуч. із сл. високо, вище, низько і т. ін., перен. Розцінювати, розглядати з певного погляду, визначати певним чином своє ставлення до кого-, чого-небудь. [Гострохвостий:] Я вчених людей і вас, Євфросино Сидоровно, ставлю без міри високо (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 236); Франко дуже високо ставить Сковороду, вважаючи його, по суті, зачинателем нового періоду культури й літератури народу України східних та західних областей, як в XVIII, так і в XIX століттях (Радянське літературознавство, 9, 1966, 28); В усьому вона ставила його вище себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 225); Я не ложу огудки [не гуджу] на другі справи і не ставлю їх нижче цієї (Панас Мирний, V, 1955, 358);
//  у сполуч. із деякими ім., перев. з прийм. Визнавати чим-небудь, оцінювати, кваліфікувати як щось (за знач. відповідного ім.). Ставити в заслугу; Ставити за обов'язок.
Ставити в дурницю що — вважати щось не вартим уваги. — Я ставлю річ твою в дурницю (Іван Котляревський, I, 1952, 293); Ставити взірцем (за взірець) кого, що — те саме, що Ставити за (у) приклад (див. приклад Перевіряючи мінометників.., Ясногорська щоразу дивувалась, які вони всі чепурні, охайні. Ставила їх взірцем для решти підрозділів (Олесь Гончар, III, 1959, 199); Ставити в (на) одну лінію див. лінія; Ставити в [один] ряд див. ряд; Ставити за (у) приклад див. приклад; Ставити за скот (скотів) див. скот: Ставити над усіма — дуже цінувати, вважати найкращим. — Вбив ти, Василю, душу в мені. Над усіма ставила тебе, а ти... виходить, баламут і вертихвіст, як і всі ви... (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 18); Ставити на карб див. карб; Ставити на один п'єдестал кого — те саме, що Ставити на одну дошку (див. дошка). — Гріх тобі аристократа і баришника ставити на один п'єдестал. І, пробач, твоя поведінка часто дивув (Михайло Стельмах, I, 1962, 286); Ставити на одну дошку див. дошка; Ставити на перше місце (на першому місці) кого, що — дуже цінувати когось, щось, вважати найкращим, найважливішим. За командира роти Багіров піклувався далеко більше, ніж за самого себе, ставив на першому місці його, командирову честь, бо то була честь роти (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Ставити на перший план кого, що — вважати когось, щось найголовнішим, найважливішим. Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (Радянське літературознавство, 10, 1969, 73); Ставити поруч (поряд) див. поруч, поряд 1; Ставити собі метою (за мету) див. мета.

16. В азартних іграх — вносити певну ставку (у 4 знач.). Дорослі ж грають, декотрі вже позичають один в одного, ставлять до останнього — чому ж йому не можна? Гра втягувала його, як таємнича прірва (Олесь Гончар, I, 1959, 46);
//  Пропонувати, вносити як заклад (при суперечці, парі). — А де Григор? — запитали ми в один голос. — Заховався у Матея Лисого, — ..сказав Микита Дудка. — Або ти знаєш? — не вірив Василь. — Складаний ножик ставлю, коли брешу! (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 30);
//  на кого. Розраховувати на кого-небудь, бути певним у чиїйсь перемозі, силі і т. ін. — Поки Сомко був Сомком, я ставив на його сміливо, а тепер мене якийсь острах бере... (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 184).
Ставити на карту див. карта; Ставити на кін див. кін; Ставити ставку на що — те саме, що Робити ставку (див. робити).

17. перев. у сполуч. із сл. справа, робота і т. ін. Налагоджувати, організовувати. Він якось так ставив діло хитро та мудро, що сусідні дідичі давали йому по кілька десятин поля на один рік або й на два роки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 45);
//  Уводити в дію, робити діючим. З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий ївженко ставить до ладу п'яту лобогрійку (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 11);
//  Здійснювати що-небудь.
 Ставити діагноз — визначати характер захворювання. Бицик.. мав неабиякі здібності ставити діагноз (Олесь Донченко, VI, 1957, 9); Ставити дослід — здійснювати наукове дослідження якого-небудь явища в його конкретному вияві у певних, спеціально створених умовах. Борис Романович і його колеги ставили досліди вечорами, засиджуючись до світанку (Наука і життя, 7, 1967, 18); Ставити рекорд див. рекорд.
Ставити на рейки див. рейка; Ставити на широку ногу див. широкий.

18. Показувати на сцені виставу, здійснювати режисерську підготовку спектаклю, кінофільму, танцю і т. ін. Коли її [п'єсу «Лимерівна»] дозволили ставити, то тілько дякуючи Вашим турботам про се (Панас Мирний, V, 1955, 370); Художник Сев — мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію (Юрій Яновський, II, 1958, 37); — Що ж ви ставите? — поцікавився Данько. — «Наталку Полтавку» найчастіше, а недавно «Марата» ставили, — розповідала сестра (Олесь Гончар, II, 1959, 147); Лише після Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні почали ставити балетні спектаклі, в яких органічно злито класичне хореографічне мистецтво з українським танцювальним фольклором (Гуменюк, Українські народні танці, 1969, 28).

19. перен. Створювати, викликати (труднощі, перешкоди і т. ін.). Лишили [опришки] звичайні форми життя, аби бути вільними в усім, аби не ставити перепон бажанням (Гнат Хоткевич, II, 1966, 159); Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди (Микола Трублаїні, I, 1955, 110).
Ставити опір див. опір; Ставити підніжку див. підніжка; Ставити стіну див. стіна.

20. Пропонувати що-небудь для прийняття, виконання; висловлювати певні вимоги, побажання і т. ін. Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Які б завдання не ставила партія, комсомол з ентузіазмом молодості бореться за їх розв'язання (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1976, 94); Коли.. у когось не було чого дати, Сварг і не вимагав, а лише ставив умову: тепер він кує лемеші, серпи, прийде час — і йому допоможуть, одроблять (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 95); Торкаючись питання фольклору в минулому і сучасному, вчені ставлять і вирішують проблеми художньої творчості трудящих мас, її зв'язків і співвідношення з індивідуальним, професіональним мистецтвом видатних митців слова (Вітчизна, 5, 1956, 161). Ставити запитання кому — запитувати кого-небудь про щось. — Скажіть, ви на острові Паски були? .. — Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього серйозних очей, ставить йому своє запитання (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 148); Ця доросла людина, Михайло, в момент, коли йому ставлять несподіване запитання, якого він сам не може розв'язати, ніяковіє (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 46); Ставити на вид кому — зауважувати кому-небудь; Ставити на голосування — пропонувати вирішувати що-небудь голосуванням. Пояснення голови не всіх у залі задовольнило. Довелось ставити на голосування: хто за те, щоб пояснення полуботківців вважати за задовільне (Андрій Головко, II, 1957, 522); Ставити на збори (бюро і т. ін.) що — пропонувати обговорювати що-небудь на зборах, бюро і т. ін. — Надто розійшовся наш відставник, — досадливо думає Лукія, — треба ставити на бюро та пояснити йому, що часи сваволі минулись! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 90); Ставити питання: а) те саме, що Ставити запитання. Не буду тобі одповідати на деякі питання, які ставиш в останніх листах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 429); На сьогодні були задані задачі на проценти, але в лейтенанта взагалі була звичка ставити такі питання, що зразу і не зрозумієш, до чого вони (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 11); б) те саме, що Порушувати питання (див. порушувати); в) розглядати якимсь чином. Думаю, що зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126).
Ставити питання ребром див. ребро; Ставити питання руба див. руба.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 629.

Коментарі (0)