Словник української мови

СТЕБНО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до стебнувати.

2. у знач. прикм. З ватною, вовняною і т. ін. прокладкою, що прошита наскрізь великими стібками. Стебнована ковдра.