СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеменний. Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); — Стеменну правду кажу! (Михайло Стельмах, I, 1962, 612).
СТЕМЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достеменний. Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); — Стеменну правду кажу! (Михайло Стельмах, I, 1962, 612).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 684.