в означеннях
Тлумачення, значення слова «стемніти»:

СТЕМНІТИ, іє, док.

1. Стати, зробитися темним, темнішим Море стемніло, змінилось (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Леся Українка, I, 1951, 164); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (Степан Васильченко, I, 1959, 102); Ще будемо, хлопці, брать перелоги І слухати пісню ласкаву зерна, Любистком пов'ються ще наші дороги, На скронях стемнів густа сивина (Михайло Стельмах, V, 1963, 118).

2. безос. Настати, наступити (про сутінки, вечірню темноту). Надворі стемніло. Спускалася ніч на землю (Панас Мирний, I, 1949, 395); — Я вас поведу до мами. Тільки треба пізніше, коли стемніє, щоб ніхто не бачив (Юрій Яновський, I, 1954, 46); Незабаром у долині стемніло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 40).
В очах стемніло у кого, кому — комусь стало погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання і т. ін. Тоді взяв він мене за руку: — Дівчино-чарівниченько! чи звелиш мені сватів до тебе слати? — А мені аж у очах стемніло (Марко Вовчок, I, 1955, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 684.

Коментарі (0)