в означеннях
Тлумачення, значення слова «стерегтися»:

СТЕРЕГТИСЯ, ежуся, ежешся, недок.

1. кого, чого, з інфін., без додатка, також із спол. як, щоб, чи. Бути обережним, пильним, оберігаючи себе від кого-, чого-небудь; остерігатися, боятися когось, чогось. З добрим дружись, а лихих стережись (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 141); Стережітесь, дівчаточка, Сміятись з нерівні, Щоб не було і вам того, Що тій титарівні! (Тарас Шевченко, II, 1963, 100); — Чи ти ж знаєш Мелащині норови? Стережися, сину, щоб не взяв такої [дружини], як Карпо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 315); Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися. Навпаки, треба от було самому стерегтися, як би не оббіг та не підліз з другого боку Мочернак. І опришок, вискочивши на самий вершок, стежив (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); Батькова розмова йому до вподоби, проте він стережеться, чи не жартує батько (Степан Васильченко, I, 1959, 207); — Хозар і печенігів ми мусимо стерегтись, мусимо боротись із ними, щоб жити... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 47); Білка не боїться холоду. Стрибає собі по гілках та стережеться своїх ворогів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 134); — Це смілива операція за Дніпром, вона може мати успіх, але генералові Бабієву треба добре стерегтися різних несподіванок, — мовив він крізь зуби (Юрій Яновський, II, 1958, 231); — І нащо тільки той Левко до лісу поїхав? Зовсім не стережеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 605);
//  у знач. виг. Уживається як попередження про небезпеку. Він не бачить, що за ним басують коні, не чує, як кричать: «Стережись!» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135).
Стерегтися як вогню див. вогонь.

2. Дбати про своє здоров'я, не доводити себе до хвороби, дбайливо уберігатися від неї; берегтися. Я здорова і стережусь (Леся Українка, V, 1956, 423); Коли б хоч не слабувати.. Вже й стережуся, а проте чогось нездужається (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170).

3. Пас. до стерегти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 688.

Коментарі (0)