СТЕРНОВИ́ЩЕ, а, сер., рідко. Те саме, що стернище. Заграва розгоряється, піднімаючись вище і вище в небо. Тимкові добре видно голову коня і стерновище, по якому він їде (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 354); Мчав її [Галю] Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 296).