в означеннях
Тлумачення, значення слова «стерв'ятник»:

СТЕРВ'Я́ТНИК, а, чол.

1. Хижий птах родини яструбових, який живиться перев. трупами, падаллю. Зверху над бескидами в повітрі поважно коливають [коливаються], клекочучи, орли-стерв'ятники, зірко слідкуючи, хто впаде мертвий, хто з них буде їм поживою... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 150); На відміну від більшості інших хижих птахів, стерв'ятник звичайно живиться не живою здобиччю, а різним падлом і покидьками (Посібник з зоогеографії, 1956, 117); Пернаті хижаки каменем впали на поранену і жадібно стали рвати її тіло. Тур-самець прибіг на допомогу своїй подрузі, Збив одного стерв'ятника своїми міцними рогами (Вечірній Київ, 29.I 1968, 4);
//  перев. мн., перен., лайл. Літаки, льотчики, що здійснюють розбійницькі нальоти на мирну країну. Київ одним з перших радянських міст зазнав бомбардувань фашистських стерв'ятників (Комуніст України, 10, 1969, 25); Ми добре пам'ятаємо ці дні — перші вибухи авіабомб, стерв'ятників з чорними хрестами, загони МППО, окопи і барикади на вулицях міста (Вітчизна, 11, 1963, 197); Вона на бойовім посту — вона не дає фашистському стерв'ятникові зруйнувати її город і її інститут (Остап Вишня, I, 1956, 313).

2. перев. мн., перен., лайл. Жорстокі, здатні вбивати, проливати кров люди. Стерв'ятники англо-французького імперіалізму, які нажилися на грабуванні колоній і на бойні народів, протягли війну ось уже скоро на цілий рік після Бреста.. (Ленін, 37, 1973, 51); Царські стерв'ятники.. заборонили народні маніфестації на могилі Шевченка (Слово про Кобзаря, 1961, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 687.

Коментарі (0)