в означеннях
Тлумачення, значення слова «стежити»:

СТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок.

1. неперех., за ким — чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким-, чим-небудь, не відриваючи очей, погляду. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Наршала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Я примостився до панни Анелі найближче, наскільки позволяла пристойність, і стежив, як вона шила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); Левко стежив за пароплавом, поки не сховається за лісом ліхтарик на щоглі (Олекса Десняк, Опов., 1951, 29); Примруживши свої великі сірі очі, стежила [Лара] за тим, що відбувається навколо неї (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 36); Хлопці обіч, де глибше, перепливали річку наввипередки. Хто не плавав, захоплено стежив за плавцями (Андрій Головко, I, 1957, 189).
 Очі стежать за ким—чим — хто-небудь невідривно спостерігає за кимсь, чимсь. Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Виходячи із спочивальні, на порозі він оглянувся: за ним невідступно стежили материні очі (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 247); З-за піднятого ковніра капітанового плаща блищать чорні, гарячі очі. Вони невпинно стежать за дорогою (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 6); Стежити очима (поглядом) за ким—чим — пильно дивлячись, спостерігати за ким-, чим-небудь. З незгаслою посмішкою сиділа Ольга і стежила поглядом за Данилом (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 107).

2. неперех., за чим, також із спол. як, чи і т. ін. і рідко перех. З інтересом та увагою спостерігати за зміною, розвитком, станом чого-небудь. Кожен з нас, працюючи в тій чи іншій партійно-радянській організації, стежить щодня за незвичайною зміною політичних питань, зовнішніх і внутрішніх (Ленін, 40, 1974, 228); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (Олександр Довженко, I, 1958, 241); Стьопа легко міг стежити за успіхами своєї учениці (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 27); Перекладач повинен неухильно стежити за всіма стильовими поворотами тексту (Максим Рильський, IX, 1962, 81); Трудящі всіх країн пильно стежили за розвитком подій у Росії, розуміючи, що Жовтнева революція має не тільки російське, але й міжнародне значення (Комуніст України, 11, 1967, 72);
//  Цікавитися всім, що відбувається, діється в якій-небудь галузі. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони; 3 них повстають мої ідеї — Найкращий скарб душі моєї (Микола Вороний, Вибр., 1959, 56); Голу бар уважно стежив за газетами (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 42); — Треба ж стежити за пресою, щоб більше неї бачити (Михайло Стельмах, I, 1962, 42);
//  Уважно слухаючи, пильно дивлячись і т. ін., намагатися вловити смисл чого-небудь, не пропустити чогось тощо. Стежив [Алі], як тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам'яних сходах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 395); Присутні мовчки стежили за тою звичною розмовою (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 45); Тамара, Марина Хомівна, Галя і Віра весь час стежили, чи не пройшли з возиком вантажники (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 193).

3. неперех., за ким—чим, також із спол. щоб. Здійснювати контроль, нагляд і т. ін. за ким-, чим-небудь; піклуватися, дбати про когось, щось. У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін, 43, 1974, 80); Командир полку Самієв щоразу обганяв її [колону] на мотоциклі, задоволено оглядаючи бійців і наказуючи командирам якнайсуворіше стежити, щоб ніхто не відстав (Олесь Гончар, III, 1959, 74); — Я стою на вокзальному пероні, вартую. Поодаль — ще кілька солдатів: ми оберігаємо на вокзалі лад, регулюємо рух, стежимо за роботою прибиральниць (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 34); Вчився він не дуже добре, за цим мало хто стежив (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 123).
В чотири ока стежити див. око 1; Стежити за собою — дбати про свій зовнішній вигляд, манери або про своє здоров'я. Вдома я повинен берегтися втомлюватись, їсти щось важке. Мушу.. стежити за собою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 455); Вродливий панич подобався сам собі і дуже за собою стежив (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 213).

4. неперех., за ким — чим. -Установлювати постійний нагляд, щоб впіймати кого-небудь або викрити, звинуватити в чомусь. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 165); — Не треба, Фросино, ходити Тамарі до нас... Мене і дітей не чіпають. Але хто його зна. Може, стежать [гестапівці] за нашою квартирою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 116); Офіцер сторопів. Але зразу ж закликав агента контррозвідки й наказує стежити за Стояном (Олександр Довженко, I, 1958, 46); Бачився він з Федором Івановичем. Більше ні з ким, бо додому до Бондаренка не можна було зайти: стежать (Андрій Головко, II, 1957, 631).

5. перех., мисл. Відшукувати по сліду; висліджувати. Мороз холодні вікна помережив. Зайців даремно цілий день я стежив, Зате в душі — рожево-білий сніг На давні бурі і на муки ліг (Максим Рильський, I, 1960, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 680.

Коментарі (0)