в означеннях
Тлумачення, значення слова «стіг»:

СТІГ, стогу, чол. Округла або чотирикутна з заокругленою вершиною щільно укладена велика купа сіна, соломи, снопів хлібних злаків і т. ін., що зберігається просто неба. Еней на піч забрався спати, Зарився в просо, там і ліг; А хто схотів, побрів до хати, А хто в хлівець, а хто під стіг (Іван Котляревський, I, 1952, 74); Стоги понакладали [дядько з дядиною] і жита, і пшениці, і всякої пашні (Панас Мирний, I, 1954, 91); Біля кожної з них [хат].. стояли стоги торішнього поруділого сіна і сіруватої зелені свіжого покосу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 111);  * Образно. Водопад реве і клекотить, шипить високий стіг піни (Іван Франко, VIII, 1952, 195).
Кидати стіг див. кидати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 709.

Коментарі (0)