в означеннях
Тлумачення, значення слова «стійкий»:

СТІЙКИ́Й, а, е.

1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Юрій Яновський, II, 1958, 58); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі. Щоб зробити її хоч трохи стійкішою, Бутаков наказав навантажити її камінням (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 272); Щоб апарат [літальний] був стійким, Кибальчич радив приробити до нього крила (Наука і життя, 9, 1961, 18);
//  перен. Який проходить спокійно, розмірено; урівноважений. Життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося.. Нащо оте сонце в небі, коли її [Оленки] нема? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 306).

2. Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін. Стійкі пахощі чогось смачного ще міцніше забили в ніздрі тоді, коли похмурий наймит увів їх у світлицю (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 99); Сполучаючись із сіркою, ртуть утворює стійкий мінерал кіновар (Наука і життя, 10, 1963, 15); Саме хімія має дати матеріали найбільш дешеві, стійкі й доступні (Комуніст України, 2, 1963, 16); Стійка фарба.

3. Для якого характерні стабільність, постійність; сталий. Мільйони колгоспників Радянського Союзу.. розгорнули широкий наступ за високі — і що найважливіше — стійкі врожаї (Павло Тичина, III, 1957, 299); У деяких хворих [на епілепсію] розвиваються стійкі хворобливі зміни: кволість, уповільнена мова, уповільнені рухи (Наука і життя, 6, 1967, 30);
//  Довготривалий. — Підходь, кому життя набридло, — сказав він, наставляючи кожний м'яз свого дужого тіла проти натовпу.. На хвилину встановилася рівновага. Але вона не могла бути стійкою (Григорій Епік, Тв., 1958, 261).

4. Здатний витримати зовнішній вплив, протидіяти чомусь. Пролетарсько-селянська Радянська республіка виявилась першою в світі стійкою соціалістичною республікою (Ленін, 38, 1973, 297); Дійовими шляхами одержання стійких сортів [культурних рослин] вважається шлях селекційного відбору і шлях синтетичної селекції (Хвороби сільськогосподарських рослин, 1953, 155);
//  до чого, проти чого. Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (при змінах температури і т. ін.); витривалий. Всі віруси — стійкі до нагрівання і до хімічних речовин (Захист рослин.., 1952, 132); Пшениці повинні бути фізіологічно стійкі до посухи і суворих зим, мати високі хлібопекарські та технологічні якості (Хлібороб України, 4, 1968, 34); Далекосхідні бджоли стійкі проти хвороб (Вечірній Київ, 25.IV 1968, 4);
//  перен. Який не піддається сторонньому, перев. негативному, впливу (про людину). Особистий приклад інструктора є важливою умовою ефективності морально-вольової підготовки.. Він сам є зразком морально стійкої людини (Знання та праця, 6, 1967, 30).

5. перен. Який виявляє наполегливість, твердість, непохитність у намірах, поглядах, вчинках, діях і т. ін.; вірний своїм переконанням; незламний. Усе, що зробив за своє життя стійкий комуніст-більшовик Георгій Димитров, — вічно пам'ятатиме вдячний йому болгарський народ (Павло Тичина, III, 1957, 352); Він кликав їх бути стійкими і гордими, мужніми і невтомними (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 133); Комуністи були найбільш стійкими і послідовними борцями з фашизмом (Комуніст України, 5, 1970, 59);
//  Який ведеться з наполегливістю, твердістю, непохитністю. В стійкій і кровопролитній боротьбі радянський народ розгромив усіх своїх ворогів (Радянська Україна, 4.I 1959, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 710.

Коментарі (0)