СТІЛ 1, стола і столу, чол.
1. Вид меблів у вигляді
горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки
(іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують
різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на
стіл (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 168); Сидить батько кінець
стола, На руки схилився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Старости
поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки,
чи віддасть вона Настю за Дениса (Нечуй-Левицький, VI, 1966,
364); Господиня поставила на стіл кухлик молока (Олесь Досвітній,
Вибр., 1959, 85); Олександра Олексіївна за письмовим
столом переписує сторінки великого рукопису (Яків Баш,
П'єси, 1958, 7); На операційному столі.. лежить хвора
дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер
міцно спить (Наука і життя, 12, 1961, 32).
Зелений стіл див. зелений.
♦ Зустріч (нарада і т. ін.) за круглим столом див.
круглий; Карти на стіл!, у знач. виг. — уживається як
пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть
справи. [Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти
на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять
(Олександр Левада, Драми.., 1967, 6); Косий стіл див. косий;
Лягати (лягти) на стіл див. лягати; На столі лягти —
умерти. — Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на
сім столі лягти, чим погубити себе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
447); Під стіл пішки ходити див. пішки.
2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть
на ньому. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу
брагу (Іван Котляревський, I, 1952, 217); День народження Платона
Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей
(Олександр Корнійчук, I, 1955, 85); Пообідав листоноша з капітанського
столу (Юрій Яновський, II, 1958, 205); За святковим
столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей
(Михайло Стельмах, I, 1962, 329); * Образно. Буржуазія завжди
тягнула з громадського стола найласіші шматки,
обкрадаючи народ (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 96);
// перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом.
Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група
живе своїм життям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185).
Вставати (встати, підводитися, підвестися і т. ін.)
з-за столу (стола) — вставати, закінчивши їсти.
Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши,
ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу
(Панас Мирний, III, 1954, 47); Першою підводиться [Настя]
з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки,
полив'яний полумисок (Михайло Стельмах, II, 1962, 106); За один
стіл сідати; За одним столом (при однім столі) [сидіти] —
нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до
рівного. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики...
Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може,
сидітиме рядом зі мною, за одним столом... Я —
гласний і він — гласний... (Панас Мирний, I, 1949, 373); За
столом; При столі — під час їжі. Людину вільної професії
повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати
про себе (Олесь Гончар, III, 1959, 227); [Хуса:]
Побудь хвилину тут з нами при столі... [Мелхола:]
Я маю їсти з невірними?! (Леся Українка, III, 1952,
153); Збирати (зібрати) з (зі, зо) стола (столу) —
збирати посуд і недоїдки. Дарка.. почала збирати зо стола
(Леся Українка, III, 1952, 669); З-за столу не виходить хто
у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось.
— В неї оті странники, та ченчики, та богомолки
в богомолами і з-за столу не виходять (Гнат Хоткевич, I, 1966,
90); Накривати (накрити, застилати, застелити,
опоряджати, опорядити і т. ін.) стіл; Накривати (накрити,
готувати, приготувати і т. ін.) на стіл — готувати все
необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для
господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці
(Нечуй-Левицький, VII, 1966, 53); — Не гайдуки, не маршалки
застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать
козакам за столом..! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 124);
[Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию
(Панас Мирний, V, 1955, 139); Ганна Сильвестрівна почала
готувати на стіл (Іван Сенченко, Опов., 1959, 9); На столі
що — уже подано їсти що-небудь. От і вечеронька на
столі — усі сіли вечеряти (Марко Вовчок, I, 1955, 300);
Подавати (подати) на стіл — подавати якісь страви для
їжі. — Домна подає на стіл вечерю (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
97); Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась
Наталка до.. розмов (Олесь Гончар, II, 1959, 347); Прибирати
(прибрати) зі столу (на столі) див. прибирати; Просити
(запросити, кликати, покликати, кликнути і т. ін.)
до столу (за стіл) — запрошувати їсти. — Прошу до
столу.., — м'ячиком вертиться перед підполковником
Бараболя (Михайло Стельмах, II, 1962, 61); Гостей запросили
до столу. Частували щедро й смачно (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 343); Пили [троянці] на радощах сивуху І їли
сім'яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Іван Котляревський,
I, 1952, 72); Саджати (посадовити і т. ін.) за стіл —
починати пригощати. Багатого за стіл саджають, а
убогого і так випроводжають (Українські народні прислів'я та приказки, 1963,
117); За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині
розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна,
припрошуючи покуштувати пирогів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
263); Сідати (сісти) за стіл — сідати їсти. — Хіба
можна сідати за стіл з немитими руками? — здивувалася
Юля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 211); Приказавши.. Тосі — «краще
полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., —
Боженко поспішив до гурту поважних людей (Юрій Смолич,
Мир.., 1958, 62); Сідати (сісти) за стіл переговорів
див. сідати.
3. Їжа, страви; харчі. До дня свята дочки вона
приготувала великий, добре продуманий стіл (Вадим Собко, Матв.
затока, 1962, 58); Дедалі багатшим і різноманітнішим
став стіл у кожному домі (Наука і життя, 3, 1972, 50);
// Вид
їжі, страви; режим харчування. — Мабуть, тебе жінка
держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 151); Вегетаріанський стіл;
Дієтичний стіл;
// Харчування у вигляді сніданків,
обідів і вечер. Прохали [знайомі] мене найняти у них
2 хати й стіл (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 168).
4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що
займається певними канцелярськими справами.
▲ Адресний стіл — установа, в якій ведеться
реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки
про місце їх проживання; Стіл знахідок див.
знахідка.
5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки. Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 142); Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технологія різального інструмента, 1959, 183).
6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами. В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння,.. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс загальної геології, 1947, 144).