в означеннях
Тлумачення, значення слова «стіл»:

СТІЛ 1, стола і столу, чол.

1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 168); Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 364); Господиня поставила на стіл кухлик молока (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 85); Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Яків Баш, П'єси, 1958, 7); На операційному столі.. лежить хвора дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (Наука і життя, 12, 1961, 32).
 Зелений стіл див. зелений.
Зустріч (нарада і т. ін.) за круглим столом див. круглий; Карти на стіл!, у знач. виг. — уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи. [Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять (Олександр Левада, Драми.., 1967, 6); Косий стіл див. косий; Лягати (лягти) на стіл див. лягати; На столі лягти — умерти. — Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на сім столі лягти, чим погубити себе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 447); Під стіл пішки ходити див. пішки.

2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (Іван Котляревський, I, 1952, 217); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Олександр Корнійчук, I, 1955, 85); Пообідав листоноша з капітанського столу (Юрій Яновський, II, 1958, 205); За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Михайло Стельмах, I, 1962, 329);  * Образно. Буржуазія завжди тягнула з громадського стола найласіші шматки, обкрадаючи народ (Юрій Бедзик, Альма матер, 1964, 96);
//  перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом. Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Гнат Хоткевич, II, 1966, 185).
 Вставати (встати, підводитися, підвестися і т. ін.) з-за столу (стола) — вставати, закінчивши їсти. Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу (Панас Мирний, III, 1954, 47); Першою підводиться [Настя] з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки, полив'яний полумисок (Михайло Стельмах, II, 1962, 106); За один стіл сідати; За одним столом (при однім столі) [сидіти] — нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до рівного. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики... Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом... Я — гласний і він — гласний... (Панас Мирний, I, 1949, 373); За столом; При столі — під час їжі. Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (Олесь Гончар, III, 1959, 227); [Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі... [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Леся Українка, III, 1952, 153); Збирати (зібрати) з (зі, зо) стола (столу) — збирати посуд і недоїдки. Дарка.. почала збирати зо стола (Леся Українка, III, 1952, 669); З-за столу не виходить хто у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось. — В неї оті странники, та ченчики, та богомолки в богомолами і з-за столу не виходять (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); Накривати (накрити, застилати, застелити, опоряджати, опорядити і т. ін.) стіл; Накривати (накрити, готувати, приготувати і т. ін.) на стіл — готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 53); — Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать козакам за столом..! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 124); [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Панас Мирний, V, 1955, 139); Ганна Сильвестрівна почала готувати на стіл (Іван Сенченко, Опов., 1959, 9); На столі що — уже подано їсти що-небудь. От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Марко Вовчок, I, 1955, 300); Подавати (подати) на стіл — подавати якісь страви для їжі. — Домна подає на стіл вечерю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 97); Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась Наталка до.. розмов (Олесь Гончар, II, 1959, 347); Прибирати (прибрати) зі столу (на столі) див. прибирати; Просити (запросити, кликати, покликати, кликнути і т. ін.) до столу (за стіл) — запрошувати їсти. — Прошу до столу.., — м'ячиком вертиться перед підполковником Бараболя (Михайло Стельмах, II, 1962, 61); Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 343); Пили [троянці] на радощах сивуху І їли сім'яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Іван Котляревський, I, 1952, 72); Саджати (посадовити і т. ін.) за стіл — починати пригощати. Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 117); За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263); Сідати (сісти) за стіл — сідати їсти. — Хіба можна сідати за стіл з немитими руками? — здивувалася Юля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 211); Приказавши.. Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти».., — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 62); Сідати (сісти) за стіл переговорів див. сідати.

3. Їжа, страви; харчі. До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 58); Дедалі багатшим і різноманітнішим став стіл у кожному домі (Наука і життя, 3, 1972, 50);
//  Вид їжі, страви; режим харчування. — Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха (Нечуй-Левицький, I, 1956, 151); Вегетаріанський стіл; Дієтичний стіл;
//  Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер. Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 168).

4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.
Адресний стіл — установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання; Стіл знахідок див. знахідка.

5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки. Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 142); Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технологія різального інструмента, 1959, 183).

6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами. В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння,.. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс загальної геології, 1947, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 712.

Коментарі (0)

СТІЛ 2, стола і столу, чол. У стародавній Русі — князівський престол. Стіл київський захопив підступна Святополк (Павло Загребельний, Диво, 1968, 432);
//  розм. Взагалі престол як символ влади. Старий цар умер, а зосталося два брати.. Осівся на предківськім столі менший (Панас Мирний, I, 1949, 215); — Коли ми помогли кому злізти, на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 173).
 Саджати (садити, посадити, посадовити) на стіл — надавати комусь князівську владу; Сісти на столі (на стіл) — почати князювати. Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли.. вбили князя Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13); Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (Знання та праця, 12, 1969, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 713.

Коментарі (0)