в означеннях
Тлумачення, значення слова «стільниця»:

СТІЛЬНИ́ЦЯ, і, жін.

1. Верхня дошка, кришка стола. Мамай посунув на середину столу гарячий казан, що від нього аж дубова стільниця ввігнулась (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 428); Білявий.. гримав кулаком об стільницю так, що аж посуд брязкотів (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 8);  * У порівняннях. 3.. вежі відкривається чудовий краєвид з гладенькими, як стільниця, рівнинами, косогорами, балками (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11);
//  Верхня дошка високої селянської скрині. Накриті [скрині-столи] довгою, товстою столовою плитою — стільницею, не прикріпленою до коробки (Нариси з історії українського.. мистецтва, 1969, 73).

2. Дошка, на якій місять тісто, січуть м'ясо і т. ін.; кухонна дошка. Я.. повироблювала котлети та порозкладувала на стільниці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 263); Він бачив, як принесено мамі до ліжка стільницю, і вона помагала лагодити обід (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 715.

Коментарі (0)