в означеннях
Тлумачення, значення слова «стягнення»:

СТЯ́ГНЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням стягти, стягнути, стягати. Пануючою формою експлуатації селян на Житомирщині і в Київському Поліссі було стягнення грошового і натурального чиншу (Історія УРСР, I, 1953, 157).

2. Покарання за невиконання або порушення чого-небудь. За невиконання статутних обов язків та інші проступки член або кандидат у члени партії притягається до відповідальності і на нього можуть бути накладені стягнення (Статут КПРС, 1971, 9); Він, перший суворовець, який не мав жодного стягнення, який звик до пошани, до слави, тепер стояв як прикутий до ганебного стовпа (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 71); Воронцов незабаром відпустив подоляка, не наклавши ніякого стягнення (Олесь Гончар, III, 1959, 326).

3. лінгв. Фонетичний або морфологічний процес, що полягає в злитті двох звуків в один внаслідок їх повної асиміляції або двох слів в одне. Складні числівники являють собою слова, що утворені від двох числівникових основ. Вони виникли в результаті лексикалізації, стягнення колишніх складених числових назв (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 244).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 812.

Коментарі (0)