СТЬОБНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стьобати 2 1, 2. Яким стьобнув Гнідка (Панас Мирний, IV, 1955, 312); Не володіючи більше собою, він схопив замашну лозину, що лежала на колоді, і.. з усього розмаху стьобнув Прохора по обличчю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 166); За гомоном Кіндрат Дорофійович не розпізнав голосу. Але заготовив міцне слівце, зібравшись стьобнути ним всякого, хто наважиться підтримати необачну вилазку проти нього (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 13); * Образно. Проскочив [Тимко] околицю села, міст, в очі стьобнула голуба блискавка Ташані (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 272); * У порівняннях. — Брешеш!.. — мовив Назар. Одарка враз змовкла, зігнулася, немов він стьобнув її батогом (Любов Яновська, I, 1959, 424).