СТО, ста, числ. кільк.
1. Назва числа 100 і його
цифрового позначення;
// чого. Кількість із 100 одиниць.
Хазяїн.. при прощанні дав йому аж сто рублів (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 407); Сто два роки бабусі моїй (Володимир Сосюра, I, 1957,
240); Кроків за сто попереду гострозорий Марко
помітив биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9).
♦ Дати сто очок уперед (наперед) див. очко; На всі
сто: а) цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут
праві на всі сто (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 116); б) який
має позитивні якості, властивості, заслуговує схвалення.
— Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія
на всі сто (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 217); На [всі]
сто процентів див. процент; Сто лих див. лихо 1; Сто
літ див. літа.
2. розм. Багато, невизначено велика кількість кого-,
чого-небудь. Де хазяїн походить, там сто кіп уродить
(Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 257); Ще сонце не зійшло, а вже
пташня Гучний концерт за вікнами вчиняє. Сто голосів
на честь нового дня (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958,
64); — Під таким дахом.. можна сто зим зимувати!
(Олесь Гончар, II, 1959, 390); Гафія, ледве починало сіріти
у вікнах, зачиняла на сто замків хату (Володимир Бабляк,
Жванчик, 1967, 75).
Сто раз — уживається при підкресленні високого
ступеня, високої якості і т. ін. чого-небудь. Хотів
[осаул] притьмом довести перед Шрамом, що в його
[нього] жінка все одно, що служебка, хоть би вона була
сто раз княгиня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 124); — Я
розумію так: будь ти вчений чи сто раз професор, а від
простого народу не верни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 43).
3. Старі форми непрямих відмінків сот, стам,
стома вживаються як лічильний іменник із знач.
сотня. Дивлюся: хати над шляхами Та городи з
стома церквами (Тарас Шевченко, I, 1963, 243); [Пастух:] Їх
[лицарів] вже кілька сот розбилось об мармуровий
поміст (Леся Українка, II, 1951, 201); Звідки з'явилась, скільки
сот кілометрів пробиралася лиха людина по ярах та
узгір'ях? (Олександр Довженко, I, 1958, 107).
Сто сот (тисяч) кого, чого — надзвичайно багато
кого-, чого-небудь. Полковник Ліснобродський.. протер
запухлі після нічної пиятики очі.. Тільки що ж були
повстанці і раптом... Невже це вони на очах обернулись
у волів? Сто тисяч круторогих сірої української
породи? (Олесь Гончар, II, 1959, 82); У сто крат див. крат.
♦ Сто (сто сот) крот [болячок і т. ін. у печінки]
див. крот.
