в означеннях
Тлумачення, значення слова «сто»:

СТО, ста, числ. кільк.

1. Назва числа 100 і його цифрового позначення;
//  чого. Кількість із 100 одиниць. Хазяїн.. при прощанні дав йому аж сто рублів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 407); Сто два роки бабусі моїй (Володимир Сосюра, I, 1957, 240); Кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9).
Дати сто очок уперед (наперед) див. очко; На всі сто: а) цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 116); б) який має позитивні якості, властивості, заслуговує схвалення. — Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 217); На [всі] сто процентів див. процент; Сто лих див. лихо 1; Сто літ див. літа.

2. розм. Багато, невизначено велика кількість кого-, чого-небудь. Де хазяїн походить, там сто кіп уродить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 257); Ще сонце не зійшло, а вже пташня Гучний концерт за вікнами вчиняє. Сто голосів на честь нового дня (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 64); — Під таким дахом.. можна сто зим зимувати! (Олесь Гончар, II, 1959, 390); Гафія, ледве починало сіріти у вікнах, зачиняла на сто замків хату (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 75).
 Сто раз — уживається при підкресленні високого ступеня, високої якості і т. ін. чого-небудь. Хотів [осаул] притьмом довести перед Шрамом, що в його [нього] жінка все одно, що служебка, хоть би вона була сто раз княгиня (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 124); — Я розумію так: будь ти вчений чи сто раз професор, а від простого народу не верни (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 43).

3. Старі форми непрямих відмінків сот, стам, стома вживаються як лічильний іменник із знач. сотня. Дивлюся: хати над шляхами Та городи з стома церквами (Тарас Шевченко, I, 1963, 243); [Пастух:] Їх [лицарів] вже кілька сот розбилось об мармуровий поміст (Леся Українка, II, 1951, 201); Звідки з'явилась, скільки сот кілометрів пробиралася лиха людина по ярах та узгір'ях? (Олександр Довженко, I, 1958, 107).
 Сто сот (тисяч) кого, чого — надзвичайно багато кого-, чого-небудь. Полковник Ліснобродський.. протер запухлі після нічної пиятики очі.. Тільки що ж були повстанці і раптом... Невже це вони на очах обернулись у волів? Сто тисяч круторогих сірої української породи? (Олесь Гончар, II, 1959, 82); У сто крат див. крат.
Сто (сто сот) крот [болячок і т. ін. у печінки] див. крот.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 718.

Коментарі (0)

Рими України: словник рим

СТО... Перша частина складних слів, що означає: який має сто одиниць, складається із ста одиниць і т. ін., напр.: стобальний, стоденний, стоособовий і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 718.

Коментарі (0)