СТОБА́РВНИЙ, а, е. Те саме, що багатобарвний. Широкі, мокрі луги підгірські зеленілися та пишалися стобарвним рясним зіллям (Іван Франко, V, 1951, 333); Снується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, — То ж матінка-натура чарівниця Розмотує свої стобарвнії нитки (Леся Українка, I, 1951, 14); Де взяти кольорів стобарвних і живих Для трав і квітів весняних..? (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 84).