СТОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що стоголосий. Вже близько поле смертоносне. Кому ж лягти у полі цім? Та ось стрільба назустріч їм [вершникам], Немовби хвиля стоголосна (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 212).
СТОГОЛО́СНИЙ, а, е. Те саме, що стоголосий. Вже близько поле смертоносне. Кому ж лягти у полі цім? Та ось стрільба назустріч їм [вершникам], Немовби хвиля стоголосна (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 212).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 724.