в означеннях
Тлумачення, значення слова «стоянка»:

СТО́ЯНКА, и, жін., розм.

1. Те саме, що Відстояне молоко (див. відстояний). — Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани (Словник Грінченка); Глечик призначений для молока, в ньому ставиться молоко на стоянку (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 120).

2. Те саме, що стояння. Набридла мені отут стоянка (Словник Грінченка).

3. Навіс або хлів для худоби.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 741.

Коментарі (0)

СТОЯ́НКА, и, жін.

1. Зупинка, тимчасове перебування на одному місці (під час переїзду, переходу і т. ін.). Поїзд вже влетів на станцію, зашипів паровоз, спинилися вагони. Стоянка дві хвилини (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 336); Обігнувши острови Греції, флотилія [«Слава »] попрямувала до Гібралтара, де мала короткочасну стоянку (Наука і життя, 7, 1958, 57).

2. Місце зупинки, тимчасового перебування кого-, чого-небудь. Війська вирушали вперед. Все незабаром спустіло: окопи,.. численні стоянки батарей... (Олесь Гончар, III, 1959, 416); Кульжан ніде не було. Зейнеб розхвилювалася. За останній час вона щиро полюбила сирітку. Тепер вона скликала людей і наказала ще раз обшукати стоянку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 74).

3. Спеціально обладнане місце для стояння транспорту в перервах між його роботою. Стоянка човнів;
//  Визначене місце, де стоїть транспорт, чекаючи пасажирів. До стоянки таксі треба було перейти через малесенький сквер (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 13); Для поліпшення обслужування населення та численних гостей столиці України таксомоторний парк збільшує кількість стоянок (Вечірній Київ, 6.III 1957, 3);
//  розм. Спеціально визначене місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або увійти; зупинка. Обидва хлопці вранці похвалилися: — У нас жодний поїзд на стоянці не простоїть зайвий час! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 15).

4. Місце поселення людей кам'яного віку. В Центральній Азії рештки шкаралупи яєць страуса знаходили навіть на стоянках неолітичної людини (Наука і життя, 10, 1965, 9); Найдавніші стоянки людини в нашій країні виявлені на Кавказі та в Криму (Історія СРСР, I, 1956, 3); Хортиця його цікавила як пам'ятник старовини. Він розпитував про нові археологічні розкопки, про стоянки первісної людини, про сліди скіфів і запорожців (Яків Баш, На берегах.., 1962, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 741.

Коментарі (0)