в означеннях
Тлумачення, значення слова «стояти»:

СТОЯТИ, стою, стоїш, недок.

1. Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). У воді стоїть, а води просить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 446); За тином під вербами сиділа юрба дівчат. Хлопці стояли коло їх і балакали (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 314); В стайні худібка стоїть, трухлу солому гризе (Іван Франко, XIII, 1954, 306); Із хат виходили люди, тислися біля Оксенового коня. Стояли в кожухах, свитках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 528);
//  з ким, розм. Розмовляти, проводити час. — Мар'яно! Мар'яно! Чом ти не убога! чом я не багатий! Чом у мене коней вороних нема? Не питала б мати, де ходиш гуляти, 3 ким коли стояла (Тарас Шевченко, I, 1963, 155); А тут чутка, що Мотря з Семеном Гайдученком вечір стояла, що Мотря важить.. на того Гайдученка... (Марко Вовчок, VI, 1956, 276);
//  Бути у вертикальному положенні (про предмети). Дівчина підняла свої руки і полізла теж на віз, аж на саму верховину, де стояв стовп (Панас Мирний, I, 1954, 46); Мирон навпомацки в клуні знайшов драбину, перевірив, чи міцно вона стоїть (Михайло Стельмах, II, 1962, 76);
//  Бути поставленим, міститися на якій-небудь горизонтальній поверхні. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Нечуй-Левицький, I, 1956, 118); У залі лабораторії стояв великий овальний стіл (Олександр Довженко, I, 1958, 464); У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133);
//  Бути розташованим, знаходитися де-небудь, займати якийсь простір. Слобода наша над самою лукою річковою, на п'яти горах стоїть крейдяних (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Через дорогу, проти церкви, стояла школа, нова, висока (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Ясні, охоплені багрянцем, гори стояли до самого небокраю (Олесь Гончар, III, 1959, 172); Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка,.. дикі груші, що стоять на пагорбах, ще тільки брунькуються, ще не випустили своїх листочків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 137);
//  Розміщатися де-небудь певним чином (про людей, предмети і т. ін.). В прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 207); Люди чорною гаттю стояли на обох берегах Ташані (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 543).
 На причілку стояти див. причілок; Плечима стояти див. плече; Профілем стояти див. профіль; Стояти наввипинки див. наввипинки.
Гайном стояти див. гайно; Дибки стояти — те саме, що На диби ставати (зводитися і т. ін.) (див. диби); За плечима стояти див. плече; Купками (купкою) стояти див. купка; Ледве (ледь) стояти на ногах див. нога; Лоском стояти — те саме, що Лоском лежати (див. лоск 2). Повіялась [Олександра], а посуда стоїть лоском немита (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 33); На заваді стояти див. завада; На ногах не стоїть хто: а) хто-небудь дуже слабий (перев. від втоми, хвороби); б) хто-небудь дуже п'яний; На путі стояти див. путь; На станції (на станціях) стояти; Станцією стояти див. станція; Обік себе стояти див. обік; Поперек дороги стояти див. дорога; Справа стоїть добре (погано і т. ін.); Справи стоять добре (погано і т. ін.) див. справа 1; Справа стоїть (стояла і т. ін.) так; Справи стоять (стояли і т. ін.) так див. справа 1; Стояти в очах див. око 1; Стояти міцно на ногах — те саме, що Стояти твердо на ногах (див. нога); Стояти над душею див. душа; Стояти на дорозі див. дорога; Стояти на задніх лапках див. лапка; Стояти на перешкоді — те саме, що На заваді бути (ставати, стояти і т. ін.) (див. завада). — Тепер ти моя будеш: ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді (Марко Вовчок, I, 1955, 163); Стояти на хвіртці див. хвіртка; Стояти перед душею; Стояти перед очима (зором) — те саме, що Стояти в очах (див. око 1). Як живії вони стоять перед душею моєю Андрійко веселий, кучерявий.. Василько над квітками за зіллям сидить, задумався... (Марко Вовчок, I, 1955, 278); Що робить? Сама не знає! А Микита, Неначе сич, у сірій свиті Перед очима все стоїть! Мари, та й годі! (Тарас Шевченко, II, 1963, 99); Відколи нема Тамари, не може вона спокійно дня прожити. Щоб не робила, куди б не йшла, а все Тамара стоїть перед очима... (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 212); Перед зором фельдмаршала стояла безмежна Росія з її руїнами і згарищами (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 385); Стояти під вінцем — вінчатися. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 39); Стояти при заході див. захід 3; Стояти стовпом; Стояти як (мов, наче, неначе і т. ін.) стовп див. стовп; Стояти твердо на ногах див. нога; Стояти шатрами (в шатрах) див. шатро; Стояти як пень див. пень; Стояти як пеньок (пеньком) див. пеньок; Як стоїть справа див. справа 1.

2. Не рухатися, залишатися на тому самому місці. Боже! Чого ж це я стою? — спохватилася мати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 211);
//  Не переміщатися (про засоби пересування). Весь час погода така тиха, що навіть не помічаю, чи йде пароход, чи стоїть (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 347); Стояли [танки] кілька хвилин на пагорбі, захлинаючись спалахами, тіпаючись усіма своїми сталевими мускулами.. Потім, не припиняючи вогню, з гуркотом рушили в лоб на дамбу (Олесь Гончар, III, 1959, 370);
//  Не розвіюватися, триматися в повітрі майже без руху (про дим, пил і т. ін.). Базар ще не роз'їхався. Курява стояла, неначе дим пожежі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 264); Над близькими і далекими озерами й галявинами ще стояв густий туман (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 73);
//  Не розходитися, заповнюючи який-небудь простір (про запах). В усьому місті стояв їдкуватий запах сірки і масного чорного вугілля (Вадим Собко, Справа.., 1959, 4);
//  Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її (про воду або іншу рідину). Великими річками-озерами стояла та вода по полях та балках (Панас Мирний, III, 1954, 7); По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Ми зайшли до трюму, де вода вже стояла по кісточки (Юрій Яновський, II, 1958, 71);
//  Бути написаним, указаним де-небудь; значитися. [Хвора:] Чернице, спогадай: стоїть у вашій книзі: «Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів» (Леся Українка, I, 1951, 121); Під оповіданням стояло прізвище Терешка Довгорука (Петро Панч, Ерік.., 1950, 80); Зв'язківці почали передавати наказ. Підпис стояв — «Фрунзе» (Юрій Яновський, II, 1958, 239).
 На причалі (на причалах) стояти див. причал.
Дим стоїть (стояв) коромислом (стовпом) — дуже накурено де-небудь. Було ген за північ, коли десяток незаможників закінчували свої незвичайні збори. В кімнаті (в одному з колишніх попівських покоїв) дим, як кажуть, стояв коромислом (Хлібороб України, 8, 1972, 1); Кілком стояти в горлі див. кілок; Кісткою (як кістка, мов кістка) в горлі (поперек горла) стояти див. кістка; Куди очі стоять — те саме, що Куди очі дивляться (покажуть, спали і т. ін.) (див. око 1). Звірів і птиць було випущено на волю.. Все живе радувалось в той день, мчало степами, куди очі стоять (Олесь Гончар, II, 1959, 31); Колом стояти в горлі див. кіл; Стояти на якорі, мор. — зупинятися для стояння, закріпившись на місці кинутим на дно якорем. Коли з берега вирушуз [вирушає] останній човен із кінорежисером і кінооператором, дубок все ще стоїть на якорі (Юрій Яновський, II, 1958, 58).

3. тільки наказ. сп. стій, стійте. Уживається як наказ або прохання зупинитися, не рухатися. Далі кинулись до зброї... Бог зна чим би то скінчилось... Але тут хтось крикнув: «Стійте!» Військо раптом зупинилось (Леся Українка, I, 1951, 376); Марічка перша.. пускалася бігти. — Стій, — гукав на неї Іван, — звідки ти? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313);
//  Уживається як наказ або прохання припинити робити що-небудь. Угорець пив. — Стій! Досить! — Блаженко забрав банку (Олесь Гончар, III, 1959, 145);
//  Уживається для вираження погрози, незгоди, застереження і т. ін.; зажди (заждіть), постривай (постривайте). Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить... Стійте, стійте, може, і в неї голова недурно на в'язах... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 24); В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: «Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій!» (Володимир Сосюра, I, 1957, 353).

4. Бути зайнятим чим-небудь, виконувати якусь роботу, пов'язану з перебуванням на ногах. У мене вже хлопці в «секреті» стоять, очей з казарми не спускають. Тільки щось, негайно дадуть знати (Андрій Головко, II, 1957, 446); В рік пуску заводу за одним з верстатів стояла молода фрезерувальниця.. — майстер зміни комуністичної праці, Герой Соціалістичної Праці (Комуніст України, 2, 1967, 47);  * Образно. Слався од краю до краю, Вітчизно, Квітни садами, піснями лунай, Стій на кордонах одважно і грізно, День комунізму в трудах наближай! (Максим Рильський, III, 1961, 305).
На варті стояти див. варта; На сторожі стояти див. сторожа; Стояти в дозорі див. дозор; Стояти на вахті; Стояти вахту — чергувати, перебувати на якому-небудь посту на судні протягом певного часу. Сам Кар пішов до котлів стояти вахту (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 50); Стояти на посту — те саме, що На варті стояти (див. варта). — Я нікуди не ходив, — каже Роман, пробираючись до Черниша. — Я стояв на посту (Олесь Гончар, III, 1959, 158); Стояти на чатах див. чати.

5. Бути укріпленим, установленим на чому-небудь, утримуватися на якійсь основі, опорі. В кутку.. замість стола стояла узесенька примостка на чотирьох паколах, убитих в землю (Панас Мирний, IV, 1955, 287); По обидва боки зали стояли здорові статуї на подовжастих високих п'єдесталах з білого та рожевого мармуру (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 70);
//  перен. Існувати завдяки кому-, чому-небудь, ґрунтуватися на чомусь. Творець, «служитель музи», прагне бути не подібним до інших. На цьому.. будується мистецтво. Прибічник моди намагається.. бути подібним до інших. На цьому стоїть мода (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 168); Не на брехні світ стоїть (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 178).

6. Не діяти, не працювати (про завод, фабрику, механізм і т. ін.). А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (Андрій Головко, II, 1957, 218); Міські млини стояли, борошка не можна було докупитись (Олесь Гончар, IV, 1960, 52);
//  перен. Бути в стані бездіяльності або спокою. Колгосп.. давав косити з копиці, і Йонька, зачувши неабияку вигоду, поспішав сам і хлопцям не давав стояти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 231);
//  перен. Не розвиватися, не рухатися вперед; бути в застої. Багато дечого без мене перевернулося [у селі], багато не так стало. Звісно, життя не стоїть, а йде (Панас Мирний, I, 1954, 76).
Діло [не] стоїть див. діло; Стояти на [одному] місці — те саме, що Тупцювати (тупцюватися) на [одному] місці (див. місце). Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти гна одному місці (Панас Мирний, III, 1954, 259); Час не стоїть див. час.

7. Розташовуватися де-небудь на постій, відпочинок і т. ін. В той час Єремія Вишневецький стояв з своїм військом коло Старого Костянтинова (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 208); Санітарний взвод стояв у лісі неподалік від мінометників (Олесь Гончар, III, 1959, 399);
//  розм. Тимчасово жити, мешкати в найманій квартирі, в номері готелю і т. ін. У Бендери Прийшли ми. Стояли З москалями на кватирях [квартирах] (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Три дні стояв той офіцер на квартирі в хазяїна (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 17).
На постої стояти; Постоєм стояти див. постій; Стояти бівуаком див. бівуак; Табором стояти див. табір.

8. Зупинятися в певному місці, готуючись до виконання воєнних операцій. Межовщики [межовики] там розміряли, Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять.. Обидві армії стояли На тих межах, що показали (Іван Котляревський, I, 1952, 282);
//  Перебувати в певному стані. В бойовій готовності стояло польське військо (Михайло Стельмах, II, 1962, 356);
//  Розташовуватися де-небудь. — Фронт далеко стоїть? — Відсунувся звідси (Михайло Стельмах, II, 1962, 59).
Стояти в обороні див. оборона; Стояти обороною — те саме, що Стояти в обороні (див. оборона). На величезних плантаціях, де стояли обороною батальйони, виноград було зібрано лише частково (Олесь Гончар, III, 1959, 208).

9. Стійко триматися в бою, не відступати, витримуючи натиск. — Я ладен стояти з мечем щодня, щогодини для оборони нашої дорогої вітчизни (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 37); Земле, моя всеплодющая мати, Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! (Іван Франко, X, 1954, 12); — Матінко княгине, — тихо відповідав Оскол.. — Як можу я один супроти Візантії, хозар і печенігів стояти? (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 37);
//  перен. Твердо дотримуватися певних думок, поглядів і т. ін., бути переконаним у чому-небудь, бути прихильником чогось. — Ми стоїмо на твердих засадах усіх попередніх угод і простягаємо вам братню руку (Юрій Яновський, II, 1958, 110); Ми, радянські перекладачі, твердо стоїмо на тому, що переклад — це «акт величезної дружби між письменником і перекладачем» (Максим Рильський, IX, 1962, 59); Українські літератори стоять на єдино правильній позиції партійності і народності в літературі (Радянська Україна, 9.I 1962, 3).
На [своєму] слові стояти див. слово; Стояти на одному — відстоювати одні й ті самі переконання, погляди і т. ін. Оленка заздро глянула на вдову, подумала: «От які вони, ці Ковалі! Всі на одному стоять. За свій колгосп, за ціле село. Розумні, кмітливі... От коли б усі люди такі були» (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283); Стояти на своєму (на своїм) див. свій; Стояти на смерть див. смерть.

10. за кого — що. Активно обстоювати, захищати кого-, що-небудь. Слов'яни любі, й ви, усі народи! Борітесь, стійте за свої свободи! (Павло Тичина, II, 1957, 92); Наш народ завжди стоїть за мир (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 49); За такою партією я скрізь піду, бо вона за робочого чоловіка стоїть (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 27).
 Стояти в опозиції див. опозиція.
Горою стояти див. гора; Грудьми стояти — те саме, що Обороняти (закривати) грудьми (див. груди). Я на Калінінському фронті, у Росії, Грудьми стояв за світло нашої зорі (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 59); Муром стояти див. мур; Стояти [в (на)] опір див. опір; Стіною стояти див. стіна; Стояти за правдиве діло — те саме, що Стояти за правду (див. правда). — Зв'язати себе не дам, і в трюм мене не закинеш, якщо за правдиве діло стою! (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 173); Стояти за правду див. правда; Стояти на боці кого — бути прибічником кого-небудь, підтримувати його, поділяючи його думки, обстоюючи його інтереси; Стояти [сам] за себе — не давати скривдити себе, захищати себе своїми силами, без допомоги будь-кого іншого. З шести років навчився [Торон] стояти сам за себе і сам себе обороняти (Вадим Собко, Любов, 1935, 21).

11. Існувати, не зникати, зберігатися. Чорна непроглядна темнота стояла кругом (Панас Мирний, IV, 1955, 298); Хвилю стояла мовчанка на майдані, поки Тугар Вовк не наблизився до ради (Іван Франко, VI, 1951, 46); Надворі стояли сині вечірні сутінки (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 23); У білих будинках піонерського табору стояла цілковита тиша (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 131);
//  Чутися, розлягатися, лунати (про звук, голос). На базарі стояв крик, лемент (Панас Мирний, I, 1954, 318); Гомін стоїть у таборі, жарти з веселим реготом розлягаються по долині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 133); Велично пливе.. по ниві комбайн. Вивантажують зерно на ходу.. Шум моторів стоїть над степом (Андрій Головко, I, 1957, 433);
//  Тривати (про час, пори року, погоду і т. ін.). Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє (Панас Мирний, I, 1954, 94); День був гарячий, сонячний. Стояла суша й спека (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 19); В горах стояли сонячні дні (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 9); Погода.. стоїть мінлива, листопад місяць, — то вітер подме крижаний, то пролетить сніжок (Юрій Яновський, II, 1954, 108);
//  Наставати, надходити безпосередньо за чим-небудь, заступати щось (перев. про однорідні явища). За весною стоїть, притаївшись, палке літо (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 42);
//  Зберігатися в пам'яті, виникати в уяві, свідомості (про думки, Образи і т. ін.). Давно вже сніг покрив зеленую руту, а мені в думці чогось весняні спогади стоять (Леся Українка, III, 1952, 476).
 Стогін стоїть див. стогін.
Стояти в голові: а) невідступно поставати, з'являтися в пам'яті, свідомості. — Не неодмінно, щоб режисер приходив на фабрику щодня.. Ввесь час свідомо й несвідомо йому стоятиме в голові ідея сценарію (Юрій Яновський, II, 1958, 23); б) (заст.) очолювати кого-, що-небудь. Вже через тиждень після свого листа я мав дуже милі одповіді од секретаря видавництва і од Вересаєва, який стоїть у них [у видавців] в голові (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 457); Стояти в пам'яті — залишатися в свідомості, не забуватися. Ми поламали кайдани століть, Гніту розбили твердині, Та Переяславська рада сто їть В пам'яті й нині (Максим Рильський, III, 1961, 174).

12. Бути в дійсності; існувати. — Поки світ сонця, — почав він, — поки земля стоїть... поки сам пропаду не забуду я сього, Христе (Панас Мирний, III, 1954, 45); — Вип'ємо, товариші, за Січ, щоб довго вона стояла на погибель бусурманам (Олександр Довженко, I, 1958, 257); — От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і увесь світ за нас (Юрій Яновський, II, 1958, 179);
//  Мати місце, бути в наявності. На новому етапі розвитку соціалістичної держави перед комсомолом і всією радянською молоддю стоять ще величніші завдання (Наука і життя, 6, 1959, 7);
//  розм. Залишатися неушкодженим, не руйнуватися, не пропадати. Їм [безсмертникам], тендітним, не страшні морози. Стоятимуть у склянці і тоді, Коли травневі відлунають грози (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 142).
Доки світ стоїть — вічно, завжди. — Житиме Радянська влада, доки світ стоїть, а гетьманові однаково смерть!.. Смерть! (Олександр Довженко, I, 1958, 132); На чім (на чому) світ стоїть див. світ 2.

13. Займати певне місце серед кого-, чого-небудь. Стоїть Михайло Донець у тій могутній лаві митців, що піднесла на справжню верховину український оперний театр (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 52).
Біля (коло і т. ін.) керма влади стояти див. кермо; На першому місці стояти див. перший; На черзі стояти див. черга; Стояти в перших лавах — те саме, що Бути в перших лавах (див. лава 2). Радянські письменники стоять в перших лавах всесвітнього фронту борців за мир (Літературна газета, 12.II 1953, 2); Стояти на голову (на багато голів) вище кого — значно перевершувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Літературі доводиться постійно дбати про .. вдосконалення зображувальних засобів, які допомагали б тонше аналізувати більш складне духовне життя, багатшу душу простої людини, що стоїть на голову вище багатьох літературних героїв з дворянського і буржуазного середовища (Шамота, Талант і народ, 1958, 112); Стояти на передовій лінії див. лінія; Стояти на першому плані — те саме, що На першому плані [бути (перебувати і т. ін.)] (див. перший); Стояти на платформі див. платформа; Стояти на позиції чиїй — поділяти, підтримувати чию-небудь точку зору. На франківських позиціях у своїй перекладацькій роботі стояв революційний демократ Павло Грабовський (Вітчизна, 5, 1956, 122); Стояти на порозі див. поріг; Стояти на правильній (добрій) дорозі (стежці); Стояти на правильному (доброму) шляху: а) жити чесно, добропорядно; б) бути на правильній позиції у своїх діях, учинках і т. ін. «Мамочка в мене старенька..», інформував я, думаючи за друге й не знаючи, що стою на правильній стежці до серця дами (Юрій Яновський, II, 1958, 70); Стояти на путі злого (грішників) див. путь; Стояти на точці зору якій — дотримуватися певної позиції при вирішенні яких-небудь питань, проблем і т. ін. Автор [А. В. Федоров], стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема,.. ігнорує.. особливості художнього перекладу (Максим Рильський, IX, 1962, 77); Стояти на чолі див. чоло; Стояти осторонь див. осторонь.

14. Бути, перебувати в якому-небудь стані. Двері хатні навстіж стояли: одходило й приходило до хати миру — хто хотів (Марко Вовчок, I, 1955, 164); Он, видко, половину трави скошено, а половина ще стоїть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 311);
//  Не виконуватися, не здійснюватися. Слухають [дядьки] уважно, а про що думають? Думає кожен, певне, про своє — хто про.. новітню Січ Запорозьку,.. а хто про те, що робота в полі стоїть (Олесь Гончар, II, 1959, 236).
 Поза законом стояти див. закон.
Кілком стояти див. кілок; Лубком стояти див. лубок; Лубом стояти див. луб; Облогом стояти див. обліг; Однією (одною) ногою в гробу стояти див. гріб; Стояти жужмом — бути в безладді, хаосі, безпорядку. Побачивши, що в хаті все стоїть жужмом, що на городі неполені грядки заростають бур'яном, замотав [Іван] те собі на вус (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 63); Стояти на божій дорозі — те саме, що Бути на божій (останній) дорозі (див. дорога). — І не смійся з тих, що стоять на божій дорозі. — Вас ще, тату, довбнею не доб'єш, а ви про божу дорогу торочите (Михайло Стельмах, I, 1962, 318); Стояти над гробом — те саме, що Однією (одною) ногою в гробу стояти (див. гріб). Я над гробом стою, брехати не хочу (Словник Грінченка); Стояти над могилою — бути близьким до смерті. Не мені цвіли запашні квітки, Мій садок проріс скрізь бугилою... Нічий милий зір не запав втямки, Не простяг ніхто за весь вік руки... В самоті стою над могилою (Павло Грабовський, I, 1959, 343); Стояти на своєму (на своїм) місці — набирати попереднього вигляду. Через тиждень не знать було розруйнованого двору: все стояло на своїм місці (Панас Мирний, I, 1949, 359); Стояти однією (одною) ногою в могилі (в труні і т. ін.) див. нога; Стояти перед трибуналом (перед судом, на суді і т. ін.) — звинувачуватися судовими органами в чому-небудь.. — Не спіши з висновками, комісар, — протираючи пенсне, заперечив Бронникову комбриг. — Можливо, ще нам разом з тобою доведеться перед трибуналом стояти (Олесь Гончар, II, 1959, 115); Стояти під парами (на парах) див. пара 2; Як (мов) на ножах стояти див. ніж.

15. Міститися на якому-небудь рівні, займати якесь місце, положення (про небесні світила). Сонце стоїть низько (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 13); Високо стояли сузір'я Діви й Лева та всі інші досвітні зорі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 215);
//  Бути на якому-небудь рівні за своїм становищем, значенням і т. ін. Хоч галичани.. вище нас стоять у громадських думках і справах, зате загальна просвіта у них далеко нижче нашої (Леся Українка, V, 1956, 37); Переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60).
Стояти на висоті див. висота; Стояти на височині чого — те саме, що Стояти на висоті (див. висота). Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Юрій Яновський, II, 1958, 236).

16. за що, із запереч. част. не, розм. Не шкодувати грошей, витрат і т. ін. — За гроші не стійте: я грошей дам (Марко Вовчок, I, 1955, 74).

17. за чим, розм. Дорожити чим-небудь. Я за волами не стою, — беріть їх (Словник Грінченка).

18. тільки 3 ос., на кому, перен. Бути на чиїй-небудь відповідальності. — Пара волів, пара коней на синові стоять (Андрій Головко, II, 1957, 13).

19. перен. Загрожувати кому-, чому-небудь, здаватися неминучим. Смерть над нами стояла щодня, Щоб, залякані, темні, слабі, Ми скорилися рабській судьбі (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 109).
Клубок в горлі стоїть (стояв) див. клубок; Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Не туди пальці (руки) стоять — хтось нездібний, не вміє зробити що-небудь. [Музика:] Дам я тепера тобі скрипку, на, на, на!.. От ти й не заграєш; бо.. не туди пальці стоять. Воно до всякого діла є наука... (Марко Кропивницький, I, 1958, 97); [Надія:] Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 13); Стояти біля колиски див. колиска; Стояти козирем див. козир; Стояти на годині — про тривання теплої, сухої, сонячної погоди. [Недоросток:] Мартої Іди розпрягай коні. Он завтра, поки стоїть на годині, треба сіно згребти (Степан Васильченко, III, 1960, 94); Стояти над безоднею (на краю, край безодні) див. безодня; Стояти на позорищі див. позорище; Стояти о ласку — добиватися доброзичливого ставлення, прихильності, милості. Він відразу поставив себе так, що не потребував .. стояти о ласку і не боявся сказати правду (Іван Франко, IV, 1950, 317); Як стій: а) тієї ж миті, негайно. Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 156); Христя не дослухала козакових слів. Вона, як стій, кинулась бігти додому (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 123); б) зненацька, несподівано. Все ішло звичайним порядком в пасічниковій хаті, коли нараз.. учув старий Семіон, що поліція як стій має спасти на його тиху і мирну досі хату (Іван Франко, VIII, 1952, 219); в) непорушно, твердо. Стояла [служниця] перед майором як стій, не пускала далі (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 174); Як стій та бач (та дивись): а) без видимих підстав, причин. — А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко. — Та чого ж... Як стій та бач — з дурної голови... (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 323); б) зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: «Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були...» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 742.

Коментарі (0)