в означеннях
Тлумачення, значення слова «стольник»:

СТО́ЛЬНИК, а, чол. У Росії XIII—XVII ст.- придворний чин рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку — придворний, що прислуговував за князівським або царським столом). Злостився Омелько й на дворян городових, які так щільно царя оточували, на всяких спальників та стольників (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 513); Стольник Головін Семен тримав у руках царський прапор (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 728.

Коментарі (0)