в означеннях
Тлумачення, значення слова «столочити»:

СТОЛОЧИТИ, лочу, лочиш, док., перех. Пригнути, надломити трав'янисті рослини, пошкодити посіви, ходячи, їздячи і т. ін. по них. Розпука пойняла господаря старого, Що весь йому горох поїли край дороги.. Надумавсь він горох посіять за житами.. Та от жнива наспіли: Горох поїли знов, ще й жито столочили (Микола Зеров, Вибр., 1966, 431);
//  Позбавити врожаю (поле, город, луку і т. ін.), витоптавши, вибивши посіви, городину тощо. Баби, дівки та молодиці — Упень столочать сінокіс (Іван Манжура, Тв., 1955, 123); Хижий ворог зламать захотів наші сонячні крила, наші низи стоптать, столочити (Володимир Сосюра, II, 1958, 218);
//  Сколупати (землю, ґрунт і т. ін.). Столочити сніг на дорозі.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 727.

Коментарі (0)