в означеннях
Тлумачення, значення слова «столичний»:

СТОЛИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до столиця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Яків Качура, II, 1958, 349); Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924—1925 роках (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 270);
//  Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею. [Люба:] Батько його — професор столичного університету (Іван Микитенко, I, 1957, 442); — Таку книгу можна знайти лише у столичних бібліотеках та в мене (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 41); Значення столичних виборів величезне. Вся Росія дивиться тепер на Петербург (Ленін, 14, 1971, 273);
//  Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці. Він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (Олександр Довженко, I, 1958, 81);
//  Який живе, працює в столиці. Тут, у дорозі, з'ясувалось, що ці пасажири зовсім не мішечники, а столичні інженери, які з мандатами від Леніна їдуть в Олександрівськ обстежувати Дніпро та його пороги (Олесь Гончар, II, 1959, 313); [Ярчук:] Я поки що мало схожий на столичну людину (Іван Микитенко, I, 1957, 347); Столичні футболісти товариства «Локомотив» приймали куйбишевську команду «Крила Рад» (Радянська Україна, 28.VIII 1959, 4);
//  Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці. Столичні звичаї;
//  Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці. Офіцери були рослі, стрункі, здорові, столичні, розкішно викохані (Нечуй-Левицький, III, 1956, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 726.

Коментарі (0)